Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2004 р. зобов'язано Об'єднання передати Управлінню 539,39 кв.м. житлової площі в будинку по вул. Стадіонній, 8 у м. Києві.

У березні 2010 р. Управління звернулося із заявою до суду про зміну способу та порядку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України у якій просило: змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2004 р. шляхом стягнення з Об'єднання вартості майна у розмірі 2 868 476,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2010 (суддя Сівакова В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Зеленін В.О., Барицька Т.Л., Рєпіна Л.О.), заяву Управління задоволено.

Не погоджуючись з постановою, Управління звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, заяву Управління залишити без задоволення, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2004 р. виконано не було, наказ, виданий на його виконання було втрачено, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. видано дублікат наказу на виконання даного рішення, яким зобов'язано Об'єднання передати Управлінню 539,39 кв.м. житлової площі, яка знаходиться за адресою: вул. Стадіонна, 8 у м. Києві.

23.10.2009 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві (надалі –ДВС), за результатами поданої стягувачем 23.10.2009 р. заяви, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

На підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", 03.12.2009 р. ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки встановлено, що майно, яке потрібно передати за виконавчим документом, а саме: житлова площа 539,39 кв. м. за адресою вул. Стадіонна, 8 у м. Києві, у боржника відсутнє.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

У той же час, ГПК України (1798-12) не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд, оцінюючи докази, що підтверджують дані обставини, керується ст. 43 ГПК України згідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням того, що у боржника відсутнє майно, яке згідно рішення суду зобов'язано передати стягувачу, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо наявності підстав для зміни способу та порядку виконання рішення, в порядку ст. 121 ГПК України, шляхом стягнення вартості цього майна.

Також, при розрахунку вартості майна суди обґрунтовано керувалися наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 13.07.2009 р. № 285 (v0285661-09) "Про прогнозні середньорічні показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на 2010 рік" затвердженим відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду України від 27.09.2005 р. № 174 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.10.2005 р. за № 1185/11465 (z1185-05) .

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви Управління про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2004 р. шляхом стягнення з Об'єднання на користь Управління вартості майна у розмірі 2 868 476,02 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна" залізниця залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2010 р. у справі № 3/247 залишити без змін.