ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 серпня 2010 р.
|
№ 2/01-12/1-Б
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),
|
|
розглянувши касаційне подання
|
заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України
|
|
на ухвалу
|
від 05.01.2010 р. господарського суду Хмельницької області
|
|
та постанову
|
від 25.03.2010 р. Житомирського апеляційного господарського суду
|
|
у справі
|
№ 2/01-12/1-Б господарського суду Хмельницької області
|
|
за заявою
|
заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України
|
|
до
|
ЗАТ "Ярмолинецький "Агробуд", с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області
|
в судовому засіданні взяв участь представник:
|
Адміністрації Державної прикордонної
служби України
|
Бєляєв В.М., довір.
|
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.01.2010 р. (суддя Дячук Т.В.) відмовлено у прийнятті заяви заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Ярмолинецький "Агробуд".
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 р. (судді: Вечірко І.О. –головуючий, Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) зазначену ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Касаційне подання мотивоване порушенням та неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство). Скаржник зазначає, що ним надано належні докази безспірності грошових вимог до боржника, а отже дотримано вимоги ст. 6 Закону про банкрутство. На думку скаржника, відлік трьохмісячного строку для погашення грошових вимог боржником починається з дати видачі наказу на примусове виконання судового рішення.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство на підставі ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство, суд першої інстанції виходив з того, що ініціюючим кредитором не дотримано тримісячного строку незадоволення боржником грошових вимог та розмір його грошових вимог становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника, а саме справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Відповідно, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік саме з моменту відкриття виконавчого провадження .
Як встановлено судами попередніх інстанції, виконавче провадження щодо боржника було відкрито згідно постанови від 14.10.2009 р., а ініціюючий кредитор звернувся до суду з відповідною заявою 25.12.2009 р., тобто до закінчення тримісячного строку.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно зазначив про недотримання ініціюючим кредитором встановленого ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячного строку .
За таких обставин доводи касаційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково вказав про те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, визначивши їх розмір станом на 04.01.2010 р. (дата надходження заяви до суду).
Як вбачається, заява про порушення провадження у справі про банкрутство була направлена прокурором до суду поштою і датою її подання є дата здачі на поштове відділення, а саме 25.12.2009 р. (а.с. 31).
Станом на 25.12.2009 р. мінімальний розмір заробітної плати становив 744 грн. ( Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI (1646-17)
). Отже, розмір грошових вимог ініціюючого кредитора у сумі 258 998, 91 грн. складав більше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат.
На вказані недоліки суд апеляційної інстанції уваги не звернув та їх не виправив.
Таким чином, у даному випадку заяву заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Ярмолинецький "Агробуд" необхідно повернути без розгляду на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство.
У зв’язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає відповідній зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 р. у справі № 2/01-12/1-Б змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"1. Апеляційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.01.2010 р. у справі № 2/01-12/1-Б змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: "Повернути без розгляду заяву заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Ярмолинецький "Агробуд"."
|
Головуючий
Судді
|
Б.М. Поляков
А.О. Заріцька
В.М. Коваленко
|