Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представника прокуратури –Попенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 3 березня 2010 р. по справі № В27/2116 за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ЗАТ "Фінансовий Союз Банк" про стягнення шкоди у розмірі 133 139 341 грн., –

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 3 березня 2010 р. відмовлено у прийнятті позовної заяви заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ЗАТ "Фінансовий Союз Банк" про стягнення шкоди у розмірі 133 139 341 грн. на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 р. ухвалу залишено без змін.

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 3 березня 2010 р. та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська обґрунтовані тим, що ЗАТ "Фінансовий Союз Банк" в порушення вимог п. 5 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не погасив заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати збору з операцій купівлі-продажу валюти, що завдало шкоди державі в особі Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яка полягає в неотриманні 133 139 341 грн.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір за участю управління Пенсійного фонду про стягнення шкоди, яка виникла в результаті несплати збору з операцій купівлі-продажу валюти є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду.

При цьому суди виходили з того, що пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 (121/2001) , встановлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730 (z0442-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, віднесено до компетенції адміністративних судів.

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в п. 7 ст. 3 КАС України: це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір за звернення суб’єкта владних повноважень, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства, а тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про непідвідомчість даного спору суду господарської юрисдикції оскільки дана справа є адміністративною та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування намеє.

Доводи касаційного подання не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 3 березня 2010 р. по справі № В27/2116 залишити без змін.