30-27-25/220-03/7234 Про зміну способу виконання рішення суду - 21.07.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліга" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2010 року у справі № 30-27-25/220-03-7234 Господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліга", Одеська область, до Приватного підприємства "Старт", Одеська область, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Старт", Одеська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліга", Одеська область, про визнання права власності,

за участю представників:

позивача –Єпіфанов Г.М. (дов. № 58 від 19.07.10);

відповідача –Димовчі М.І. (дов. від 20.07.10),

У вересні 2003 року позивач –ТОВ фірма "Ліга" пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ПП "Старт" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання вчинити дії та визнання права власності.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року (суддя Рога Н.В.), позов задоволено.

Постановлено визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів № 0131 від 18 березня 2003 року, №№ 0130, 0132, 0133, 0134, 0135, 0136, 0137, 0138 від 19 березня 2003 року та договори купівлі-продажу нерухомості № 8 від 1 березня 2003 року, від 30 травня 2003 року та застосовано двосторонню реституцію.

07.02.06 Господарським судом Одеської області видано накази про виконання рішення від 30 листопада 2005 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року (колегія суддів у складі: Тофана В.М. –головуючого, Журавльова О.О., Михайлова М.В.), рішення скасовано. У задоволені первісного позову відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено.

Постановлено визнати за ПП "Старт" право власності на т ранспортні засоби, що є предметом договорів купівлі-продажу № 0131 від 18 березня 2003 року, №№ 0130, 0132, 0133, 0134, 0135, 0136, 0137, 0138 від 19 березня 2003 року та нерухомість, що є предметом договорів купівлі-продажу № 8 від 1 березня 2003 року, від 30 травня 2003 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 1 серпня 2007 року (колегія суддів у складі: Перепічая В.С. –головуючого, Гончарука П.А., Рибака В.В.), постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2008 року залишено без змін.

У жовтні 2007 року відповідач –ПП "Старт" звертався до господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у справі № 30-27-25/220-03-7234 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 4 липня 2008 року (колегія суддів у складі: Рога Н.В., Д’яченко Т.Г., Щавинська Ю.М.), залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2008 року (колегія суддів у складі: Лавренюк О.Т. –головуючого, Гладишевої Т.Я., Величко Т.А.), заяву ПП "Старт" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено.

Постановлено скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року та відмовити у задоволені первісного позову. Зустрічний позов задоволено.

Постановлено визнати за ПП "Старт" право власності на транспортні засоби, що є предметом договорів купівлі-продажу № 0131 від 18 березня 2003 року, №№ 0130, 0132, 0133, 0134, 0135, 0136, 0137, 0138 від 19 березня 2003 року та нерухомість, що є предметом договорів купівлі-продажу № 8 від 1 березня 2003 року, від 30 травня 2003 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2009 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2008 року та рішення Господарського суду Одеської області від 4 липня 2008 року у справі № 30-27-25/220-03-7234 скасовано. У задоволенні заяви від 16 жовтня 2007 року ПП "Старт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у справі № 30-27-25/220-03-7234 відмовлено. Рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у даній справі залишено в силі.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 квітня 2009 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18 лютого 2009 року.

У лютому 2010 року ТОВ фірма "Ліга" звернувся до господарського суду з заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у справі № 30-27-25/220-03-7234.

Вказував, що 22.10.09 Відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві щодо наступного майна: автомобіль МАЗ 5432, державний номер 23903 ОВ, 1987 року випуску, номер двигуна ЯМ3238ВО42061; автомобіль ЗІЛ 131М, державний номер 10477 ОВ, 1991 року випуску, номер двигуна 30807158; автомобіль ГАЗ 6604, державний номер 13179 ОВ, 1981 року випуску, номер двигуна 66032380548; автомобіль ВАЗ 2109, державний номер 2046 ОДВ, 1992 року випуску, номер двигуна 21081056229; автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М, державний номер 23901 ОВ, 1988 випуску, номер двигуна ЗИЛ 130104704; автомобіль УАЗ 452 МПР, державний номер 41777 ОВ, 1981 року випуску, номер двигуна 04146080702308; автомобіль ЛУМЗ 946 УАЗ, державний номер 01084 ОК, 1980 року випуску, номер двигуна 2401844470; причеп ВИЗИТ, державний номер 71004 ОЕ, 1993 року випуску; автомобіль УАЗ 452 МПР, державний номер 5467 ОДТ, 1988 року випуску, номер двигуна 04146080702308 з підстав відсутності вказаного майна у боржника.

Посилаючись на те, що вказані автомобілі ПП "Старт" було придбано за заниженою вартістю, а також на те, що останній протягом семи років безпідставно користувався належним йому майном, ТОВ фірма "Ліга" просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у даній справі в частині повернення ПП "Старт" транспортних засобів МАЗ 5432, 1987 року випуску, ЗІЛ 131М, 1991 року випуску, ГАЗ 6604, 1981 року випуску, ВАЗ 2109, 1992 року випуску, ЗИЛ-ММЗ 554М, 1988 року випуску, УАЗ 452 МПР 1981 року випуску, ЛУМЗ 946 УАЗ 451, 1980 року випуску, УАЗ 452 МПР, 1988 року випуску, причеп ВИЗИТ, державний номер 71004 ОЕ, 1993 року випуску шляхом стягнення з ПП "Старт" грошових коштів в сумі 130 951,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03 березня 2010 року (колегія суддів у складі: Рога Н.В. –головуючий, Лепеха Г.А., Петренко Н.Д.), заяву задоволено.

Ухвалено змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у справі № 30-27-25/220-03-7234 шляхом стягнення з ПП "Старт" на користь ТОВ фірма "Ліга" грошових коштів в сумі 130 951,82 грн., що відповідає ринковій вартості майна.

Ухвала мотивована посиланнями на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, що є підставою до зміни способу та порядку його виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2010 року (колегія суддів у складі: Туренко В.Б. –головуючий, Бандура Л.І., Поліщук Л.В.), ухвалу скасовано, в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення відмовлено.

постанова мотивована посиланнями на те, що позивачем не надано доказів здійснення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна належного до стягнення, а також тим, що вартість вказаного майна в рішенні суду визначена в розмірі 10 411 грн., тоді як місцевим судом змінено спосіб виконання рішення шляхом стягнення коштів в сумі 130 951,82 грн., що суперечить приписам ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

У касаційній скарзі ТОВ фірма "Ліга", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. 121 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до господарського суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у даній справі є повернення Державною виконавчою службою Овідіопольського районного управління юстиції виконавчих документів стягувачеві щодо перелічених вище транспортних засобів з підстав їх відсутності у боржника.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За приписами ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зміною способу і порядку виконання рішення є прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Така зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно постанов Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського райуправління юстиції від 22.10.09 про повернення виконавчих документів стягувачеві, майно, яке необхідно повернути у боржника відсутнє, що підтверджується заявою останнього від 31.08.09, актом державного виконавця від 23.09.09, довідкою РЕВ № 3 при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області. Місце знаходження зазначеного майна не відомо.

Проте, згідно заяви директора ПП ''Старт'' від 31.08.09 автомобілі за виключенням чотирьох одиниць, знаходяться на території майнового комплексу за адресою: 14км Овідіопольської дороги ''Гребний канал'', що належить на праві власності ТОВ фірма ''Ліга'', а в акті державного виконавця від 23.09.09 вказано, що транспортні засоби за вказаною адресою не знаходяться.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять доказів того, що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна, яке підлягає стягненню, виявилися безрезультатними.

Довідка РЕВ № 3 при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області підтверджує лише те, що за ТОВ фірма ''Ліга'' транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону (606-14) заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна.

При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Вартість транспортних засобів, належних до повернення ТОВ фірма ''Ліга'', рішенням суду визначена у розмірі 10 411 грн., проте місцевим судом змінено спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення коштів в сумі 130 951,82 грн., що суперечить приписам ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого суду та відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у даній справі.

Посилання касаційної скарги на наявність підстав до зміни способу виконання рішення суду шляхом стягнення з ПП "Старт" 130 951,82 грн., не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються правильними висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав до зміни способу виконання рішення суду вказаним шляхом та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником приписів ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 121 ГПК України.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.10 (v008p710-10) Вищий господарський суд України