Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Рішенням господарського суду від 28.01.10 (суддя Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Сидоренко М.В., суддів: Таценко Н.Б., Мишкіна М.А.), в задоволенні уточненого позову суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про встановлення нікчемності кредитного договору відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що кредитний договір № 010/01-02/07-109 від 21.12.07 не скріплений печаткою юридичної особи, банку, а скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", що свідчить про недодержання вимог, що пред’являються до письмової форми договору та, відповідно, про недодержання письмової форми договору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, предметом спору є встановлення нікчемності правочину, встановлення юридичного факту. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду. Крім того, способи захисту порушеного права визначені ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або Законом. Встановлення нікчемності правочину не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав.

До того ж, судами правильно встановлено, що посилання скаржника на нікчемність кредитного договору внаслідок порушення п. 3.2.6 Інструкції не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3.2.7 даної Інструкції філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань, суб’єктів підприємництва тощо, дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії; в даному випадку, стороною кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.07 є саме Банк, а підпис уповноваженої особи Банку на цьому кредитному договорі посвідчений печаткою Дирекції з позначенням, зокрема, "Миколаївська обласна дирекція". Наразі, печатка Кредитора на названому кредитному договорі крім зазначення "Миколаївська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", Україна, м. Київ", містить також ідентифікаційний код 14305909, котрий згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 646961 від 05.11.09 і статуту Банку, затвердженого загальними зборами акціонерів від 14.10.09 належить саме юридичній особі - Банку, державна реєстрація якої проведена 27.03.92 (зміна найменування юридичної особи 05.11.09). При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачає необхідності скріплення правочину саме основною печаткою юридичної особи, а законодавче визначення понять "основна печатка" "додаткова печатка" взагалі відсутнє.

Тому судами правомірно відмовлено в позові. Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 150, 125, 129 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) , Рішення Конституційного Суду України від 11.03.10 № 8-рп/2010 (v008p710-10) , та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.10 у справі № 6/244/09 залишити без змін. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.