Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення (з врахуванням уточнення позовних вимог) з Відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" 11340 грн. неустойки, нарахованої на підставі пункту 8.1 договору оренди від 06.08.07, а також солідарно з відповідачів 216590,35 грн. матеріальної шкоди, де 120000 грн. - штраф, сплачений позивачем своїм контрагентам (реальні збитки), 93440,35 грн. - неотриманого прибутку за договорами купівлі-продажу, укладених позивачем з суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6 (20000 грн.), ОСОБА_7 (53440,35 грн.), приватним підприємством "Макрос-Ю" (20000 грн.), 3150 грн. - виплачена орендна плата за липень, серпень, та солідарно з відповідачів 50000 грн. моральної шкоди.

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом останнього нового розгляду справи рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.10 (суддя Потопальський С.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Борисової Ю.В., суддів: Гонтаря В.І., Лисенко В.А.), в позові відмовлено за недоведеністю.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що при відмові у стягненні суми збитків, суд не дослідив того, що відпуск товарів без електроенергії є неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.08.07 позивач уклав договір оренди з Відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363". За зазначеним договором фізична особа-підприємець ОСОБА_4 отримав у користування на умовах оренди приміщення площею 126 кв.м., що розташовані у місті Євпаторія, вулиця 2-ої Гвардійської Армії, 20. Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору позивач має право користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що орендується. Останній прийняв на себе також обов'язки сплачувати комунальні платежі (пункт 7.1 договору). На виконання зазначеного договору відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало позивачу приміщення площею 126 кв.м., а позивач вносив орендну плату та плату за електричну енергію.

Відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство

№ 14363" передало, як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", нерухоме майно, що належало йому на праві власності. Серед цього нерухомого майна була передана і будівля, що значиться під літерою "Н". У цій будівлі знаходяться приміщення, які передані в оренду позивачеві.

З 10.06.08 сторони почали взаємне листування з приводу розірвання договору оренди від 06.08.07 та укладання договору з новим власником приміщення, що орендується. 03.07.08 енергопостачання позивача припинено, що не заперечується відповідачами та підтверджується матеріалами справи. Орендовані приміщення підключені до електропостачання тільки 04.12.08, що підтверджується актом. Але і в період після відключення орендованих приміщень від енергопостачання позивач користувався орендованим приміщенням. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення шкоди, позивач наполягає на тому, що відключення від постачання електричної енергії створило труднощі у підприємницькій діяльності позивача (торгівля товарами побутової хімії) та завдало йому збитків.

Судами в позові відмовлено, оскільки саме по собі відключення електроенергії не унеможливлює торгівлю товарами побутової хімії, тому збитки позивача не доведені. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода –це не тільки обов’язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Принцип повної компенсації завданої шкоди означає також, що, хоча відшкодуванню підлягають будь-які матеріальні втрати потерпілої сторони, відшкодування збитків, втім, не повинно її збагачувати. Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст. 22 ЦК України. Боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який би існував при відсутності порушення зобов’язання, або завдання шкоди. Наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобов’язання чи завдання шкоди.

Разом з тим, судами вірно встановлено, що між порушенням зобов'язання відповідачем-2 та збитками позивача відсутній причинно-наслідковий зв'язок, а відсутність електроенергії не унеможливила здійснення відвантаження товарів побутової хімії, не вплинула на їх зберігання. Тобто, саме по собі відімкнення напруги не могло бути причиною збитків позивача (як прямих, так і упущеної вигоди).

Доводи касаційної скарги про те, що без комп'ютера відпуск товарів неможливий спростовується висновком експертизи (а.с. 153, т.1), згідно з яким, позивач оформлює отримання грошових коштів документами довільної форми, розписками. Посилання відповідача на те, що без електроенергії працювати було неможливо, оскільки не працювала пожежна безпека та вентиляція, що є недопустимим, згідно санітарних норм, також не приймаються до уваги. Так, позивачем не надано приписів СЕС про закриття магазину з цих підстав.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 150, 125, 129 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) , Рішення Конституційного Суду України від 11.03.10 № 8-рп/2010 (v008p710-10) , та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.10 у справі № 2-11/6244.1-2009 залишити без змін. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.