Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням від 28.12.2009 господарського суду Миколаївської області (суддя: Фролов В.Д.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними: -договір № 21 від 15.09.2009 про надання послуг з організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, укладений між УУТБ та ВДВС Миколаївського РУЮ; - прилюдні торги з реалізації майна СГВК "Олімпійський" на загальну суму 136 421 грн., зокрема, пшениці 98,762 т –65180 грн., ячменя 29,719 т –18722 грн., зерно суміші 175,071 т –52519 грн., які відбулись 30.09.2009 за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81 оф. 202; - протокол № 5 від 30.09.2009 аукціонних торгів УУТБ, а також визнано таким, що не відбувся аукціон з продажу майна СГВК "Олімпійський" на загальну суму 136 421 грн.

Постановою від 04.03.2010 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Лашин В.В.- головуючий, Савицький Я.Ф., Воронюк О.Л.) рішення від 28.12.2009 господарського суду Миколаївської області частково скасовано в частині визнання недійсним договору № 21 від 15.09.2009 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, укладеного між Українською універсальною товарною біржею та Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції, а також визнання таким, що не відбувся, - аукціон з продажу майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Олімпійський" на загальну суму 136 421 грн. за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81 оф. 202, інформація про лот опублікована на сайті Інтернету за № 16986, лот № 47133.

В решті частині рішення залишено без змін.

постанова мотивована тим, що відповідно до ч. 6 ст. 50, ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, 42-44 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що на виконання наказів, виданих господарським судом Миколаївської області за період з 27.03.2008 по 11.11.2008 про стягнення з СГВК "Олімпійський" на користь УПФУ в Миколаївської області загальної суми заборгованості в розмірі 58 575,33 грн., ВДВС Миколаївського РУЮ були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання зазначених виконавчих документів, які об’єднані у зведене виконавче провадження №10/514/08 від 11.11.2008.

Управління пенсійного фонду України в Миколаївському районі та СГВК "Олімпійський" 29.07.2009 уклали договір про розстрочення штрафів та пені строком до 2014 року, а також додаткову угоду про розстрочення сплати страхових внесків на 6 місяців, про що Управління пенсійного фонду України в Миколаївському районі повідомило листом від 07.09.2009 ВДВС Миколаївського РУЮ. Позивач частково погасив заборгованість перед Управлінням пенсійного фонду України на суму 18 456,57 грн. Листом від 28.08.2009 Управління пенсійного фонду України повідомлено ВДВС Миколаївського РУЮ про погашення частково заборгованості та відкликало виконавчі листи на зазначену суму.

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Проте, як обґрунтовано зазначено господарськими судами відповідачем-2 в порушення чинного законодавства не здійснено відповідних дій щодо закінчення виконавчого провадження у зв’язку з відмовою стягувача від примусового виконання рішення.

У липні 2009 року державним виконавцем Потоцькою Г.В. ВДВС Миколаївського РУЮ вчинено, із залученням спеціальної техніки, збирання належного позивачу врожаю пшениці з площі 170 га та врожаю ячменю з площі 60 га.

21.07.2009 державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ складено акт опису й арешту майна СГВК "Олімпійський" серії АА № 614621, яке передано на зберігання Українській універсальній товарній біржі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 за адміністративним позовом СГВК "Олімпійський" до ВДВС Миколаївського РУЮ про визнання дій державного виконавця неправомірними, відкрито провадження у справі, про що ВДВС Миколаївського РУЮ проінформоване телефонограмою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право зупинити виконавче провадження у разі прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі.

Відповідно п. 4.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій (z0865-99) , також передбачено, що Державна виконавча служба повинна зупинити виконавче провадження та не здійснювати заходи щодо реалізації арештованого майна через прилюдні торги.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 11-1, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів, що державному виконавцю ВДВС Миколаївського РУЮ, з урахуванням принципів законності, розумності та справедливості, необхідно було звернутися до господарського суду за власною ініціативою про надання розстрочки виконання рішень та не приступати до невідкладного виконання у примусовому порядку шляхом реалізації майна СГВК "Олімпійський" на аукціоні.

15.09.2009 ВДВС Миколаївського РУЮ та Українська універсальна товарна біржа уклали договір за № 21 про надання послуг з організації та проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, що належить СГВК "Олімпійський", а саме: зерносуміші, ячменю, пшениці м`якої, тобто майна, вказаного в акті опису й арешту майна від 21.07.2009. Стартова початкова ціна визначена у розмірі 136 421 грн.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що ВДВС Миколаївського РУЮ не мало законних підстав для проведення виконавчих дій з виконання судових рішень у зв’язку з погашенням частки боргу на суму 18 456,57 грн. та розстрочення іншої частини заборгованості строком на 5 років згідно укладених між позивачем та Управлінням пенсійного фонду України у Миколаївському районі угод про розстрочення сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 6 ст. 50, ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Як встановлено господарськими судами, розмір описаного й арештованого майна значно перевищує суму, що необхідна для здійснення примусового виконання рішень, прийнятих на користь Управління пенсійного фонду України у Миколаївському районі та витрат виконавчого провадження. Також не надано доказів дотримання ВДВС Миколаївського РУЮ при проведенні виконавчих дій вимог ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо надання можливості позивачу зазначити ті види майна або предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.

Господарськими судами також встановлено, що відповідачами порушено вимоги п. 3.6. Порядку реалізації арештованого майна (z0480-99) , оскільки в інформаційному повідомленні не міститься інформації стосовно характеристик майна; його місцезнаходження; строків сплати гарантійного внеску; порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно; номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дату, час та місце ознайомлення з майном, а також не надано доказів дотримання процедури, передбаченої п. 3.7. вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна (z0480-99) .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, господарськими судами правомірно задоволено позовні вимоги в частині визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна сільськогосподарського виробничого кооперативу "Олімпійський" та про визнання недійсним протоколу № 5 від 30.09.2009, яким оформлені результати прилюдних торгів та визначений їх переможець із встановленням розміру та порядку оплати за придбане майно.

До того ж, господарськими судами підставно зазначено, що оскільки предметом позову у даній справі є порушене цивільне право позивача внаслідок реалізації його майна на прилюдних торгах у примусовому порядку з виконання рішень господарських судів державною виконавчою службою через спеціалізовану організацію покупцю-учаснику прилюдних торгів, тому посилання відповіддача на те, що спірні правовідносини є публічно-правовими і підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Пунктом 8.1. Порядку реалізації арештованого майна передбачено право припинення аукціону в разі невиконання правил його проведення.

Пунктом 7.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 68/5 від 27.10.1999 (z0745-99) та ст. 48 Закону України "Про іпотеку" визначена можливість оскарження результатів прилюдних торгів.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано визнано помилковими висновки господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог СГВК "Олімпійський" в частині визнання недійсним договору № 21 від 15.09.2009 та в частині задоволення позовних вимог щодо визнання аукціону з продажу майна останнього таким, що не відбувся, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано, враховуючи приписи ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, та ніяким чином не доведено неправомірність такого правочину, його вплив на охоронювані законом права та інтереси позивача.

Пунктом 8.2 Порядку реалізації арештованого майна (z0480-99) чітко визначені випадки визнання аукціону таким, що не відбувся, по-перше, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; по-друге, у разі несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що наявність на аукціоні двох учасників підтверджується заявками на участь в аукціоні ОСОБА_10 та ОСОБА_4, сплатою ними належного розміру гарантійного внеску, письмовим ознайомленням з порядком проведення аукціону, підписаним ними власноручно, протоколом № 5 від 30.09.2009, а сплата переможцем аукціону належної суми підтверджується квитанцією № 1РО11 від 01.10.2009. Отже, правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання аукціону таким, що не відбувся, не має, а тому в позовних вимогах в цій частині відмовлено правомірно.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 (v008p710-10) , ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 04.03.2010 Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 16/244/09 залишити без змін.

постанова набирає чинності з дня її прийняття і касаційному перегляду не підлягає.