Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Приватне мале підприємство "Мюон" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Вечірній", в якому просило визнати за ним право приватної власності на приміщення магазину "Дебют" загальною площею 21,54 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 25 та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним на праві приватної власності зазначене приміщення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне приміщення було придбане ним на підставі договору від 25.04.2003 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2009 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 20.10.2009 року (суддя Півторак М.Є.) у задоволенні позовних вимог Приватного малого підприємства "Мюон" про визнання права приватної власності на приміщення магазину "Дебют" загальною площею 21,54 кв. м. за адресою: бульвар Т.Шевченка. 25 в місті Тернополі відмовив, пославшись на їх необґрунтованість. В цій частині суд зазначив, що позивачем не надано ані доказів звернення до виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо оформлення права власності на спірне приміщення, ані відмови останнього у вчиненні вказаної дії. В частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Приватним малим підприємством "Мюон" право приватної власності на приміщення магазину "Дебют" та видати свідоцтво про право власності провадження у справі припинив, зазначивши, що в цій частині спір підвідомчий суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 17.02.2010 року (судді Мурська Х.В., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) рішення господарського суду Тернопільської області від 20.10.2009 року скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного малого підприємства "Мюон", про визнання права приватної власності на приміщення магазину "Дебют" загальною площею 21,54 кв. м. за адресою: бульвар Т.Шевченка, 25 в місті Тернополі та прийняв в цій частині нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги, визнавши за Приватним малим підприємством "Мюон" право приватної власності на зазначене приміщення. Апеляційний господарський суд визнав правомірними вимоги позивача про визнання права власності на спірний об'єкт, пославшись на те, що в матеріалах справи наявний акт приймальної комісії про введення в експлуатацію магазину "Дебют", відповідно до якого магазин збудований з урахуванням санітарних та протипожежних норм в архітектурному поєднанні з кафе "Піцерія" і являє собою єдину архітектурну споруду. Суд також виходив з того, що Приватне мале підприємство "Мюон" придбало вказаний магазин на підставах, що не заборонені законом. В решті судове рішення апеляційний господарський суд залишив без змін.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернувся виконавчий комітет Тернопільської міської ради та просить постанову Львівського апеляційного господарського суду скасувати, як таку що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 392 Цивільного кодексу України, частини 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 12 Земельного кодексу України та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що висновки викладені в постанові не відповідають обставинам справи. Зокрема він посилається на те, що ним не було порушено інтереси позивача з питань оформлення права власності на спірний об’єкт нерухомого майна, оскільки позивач не звертався до виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо оформлення права власності в загальному, передбаченому чинним законодавством порядку, отже не вжив всіх можливих заходів для врегулювання питання оформлення права власності; судом не з’ясовано факт приналежності позивачу земельної ділянки.

Приватне мале підприємство "Мюон" надало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року залишити без змін, як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Предмет спору у даній справі складається з двох матеріально-правових вимог: визнання права власності на приміщення магазину "Дебют" та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Приватним малим підприємством "Мюон" на праві приватної власності зазначене приміщення.

В процесі розгляду справи господарським судом Тернопільської області встановлено, що 29 жовтня 1996 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль вечірній" та спільним малим підприємством "Реаль" було укладено договір, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль вечірній" продало спільному малому підприємству "Реаль" частину приміщення в павільйоні "Піцерія" на бульварі Т.Шевченка в м. Тернополі без проведених внутрішніх робіт загальною площею 21, 54 кв.м. Як єдина архітектурна споруда у вказаному приміщенні було збудовано магазин "Дебют", загальною площею 21.54кв.м., який був прийнятий в експлуатацію в 1997 році і належав спільному малому підприємству "Реаль". 25 квітня 2003 року між спільним малим підприємством "Реаль" та приватним малим підприємством "Мюон" було укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину "Дебют" Дане приміщення було передане приватному малому підприємству "Мюон" на підставі акта приймання-передачі від 25.04.2003 року.

Як встановлено господарським судом Тернопільської області 25.01.2006 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення № 43 "Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна", яким встановив, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться шляхом прийняття рішення виконавчого комітету та доручив відділку квартирного обліку проводити підготовку матеріалів та проектів рішень виконавчого комітету про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна у відповідності до чинного законодавства.

Право власності на спірний об'єкт нерухомості позивачем оформлене не було.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно апеляційний господарський суд виходив з того, що приватне мале підприємство "Мюон" придбало вказаний магазин на підставах, що не заборонені законом.

Проте, з таким висновком апеляційного господарського суду погодитися не можна.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним (435-15) і Господарським кодексами України (436-15) , засобів захисту. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об’єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, незаборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі статтею 329 вказаного Кодексу юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже потреба в цьому заході виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Як встановлено господарським судом Тернопільської області, на момент подання позову приватне мале підприємство "Мюон" не надало суду доказів звернення до виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо оформлення права власності на приміщення магазину "Дебют" так і відмови останнього у вчинення вказаної дії. Відсутність факту звернення щодо оформлення права власності на спірне приміщення підтверджує в своїй касаційній скарзі виконавчий комітет Тернопільської міської ради та не оспорюється позивачем.

З огляду на зазначене постанова Львівського апеляційного господарського суду в частині задоволення позову про визнання за Приватним малим підприємством "Мюон" права власності на приміщення магазину "Дебют" загальною площею 21,54 кв. м. за адресою: бульвар Т.Шевченка. 25 в місті Тернополі суперечать приписам наведених норм та підлягає скасуванню у цій частині. Натомість господарський суд Тернопільської області правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині, пославшись на їх необґрунтованість.

В частині позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачем на праві приватної власності спірне приміщення господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про припинення провадження у справі, з тих підстав, що в цій частині спір не підлягає розгляду в господарському суді .

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 2 статті 111 9, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року у справі № 10/74-1431 скасувати в частині задоволення позову про визнання права власності на приміщення магазину "Дебют" загальною площею 21,54 кв. м. за адресою: бульвар Т.Шевченка. 25 в місті Тернополі, в цій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2009 року залишити без змін.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року у справі № 10/74-1431 залишити без змін.

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради задовольнити частково.

постанова набуває чинності з дня її прийняття і не підлягає перегляду у касаційному порядку.