Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є.Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

28.11.2005 року між сторонами у справі укладений договір № 04/11 найму (оренди) нерухомого майна, відповідно до якого позивач –наймодавець зобов’язався передати відповідачу –наймачу у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 191,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна,37, приміщення №117.

Строк дії договору встановлений у п’ять років з моменту фактичного прийняття наймачем майна.

Пунктом 2.2 договору, в редакції змін до договору від 14.04.2008, встановлено, що з 01.04.2008 орендна плата за користування 1 кв.м. приміщення в місяць складає суму у національній грошовій одиниці України (гривні) еквівалентну 14,00 (чотирнадцяти) доларам США 00 центів за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди), без ПДВ.

Пунктом 2.3 договору визначено, що наймач сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків, наданих наймодавцем. Орендна плата сплачується наймачем у грошовій формі у безготівковому порядку на рахунок наймодавця.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у разі несвоєчасного, чи не у повному обсязі перерахування плати за користування майном, наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочення виконання.

Відповідачем зобов’язання за договором щодо своєчасної сплати орендної плати не виконано, орендна плата з липня 2009 року відповідачем не сплачувалась, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2009 (суддя М.Боділовська) у справі № 2/215-09 позов задоволений; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача: 65 077,88 грн. боргу та судові витрати, в тому числі 5000 грн. оплати послуг адвоката.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 (колегія суддів: Л.Лотоцька, Р.Бахмат, О.Євстигнеєв) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2009 змінене; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача: 106230,41 грн. –основного боргу, 542,98 грн. –3% річних, 3711,19 грн. –пені, 1799,48 грн. –інфляційних та судові витрати, в тому числі 10 000 грн. оплати послуг адвоката; в частині стягнення 18,32 грн. відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що позивач 16.11.2009 та 10.12.2009, до прийняття рішення по справі, подав до господарського суду Дніпропетровської області заяви про збільшення розміру позовних вимог, в яких, посилаючись на те, що відповідач не сплачував орендну плату також і в період з 10.08.2009 по 14.12.2009, просив стягнути з відповідача суму боргу - 106 247,01 грн., 3% річних –543,14 грн., інфляційні - 1799,92 грн. та пеню в сумі 3 712,32 коп. Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначених заяв помилково не врахував.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Криворізької філії просить постанову у справі скасувати, посилаючись при цьому на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник посилається на перебільшення суми 3% річних та не доведення формули розрахунку індексації за вересень 2009 року. Відповідач не погоджується також зі стягненням з нього 5 000,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Пунктом 2.2 договору, в редакції змін до договору від 14.04.2008 року, встановлено, що з 01.04.2008 року орендна плата за користування 1 кв.м. приміщення в місяць складає суму у національній грошовій одиниці України (гривні) еквівалентну 14,00 (чотирнадцяти) доларам США 00 центів за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди), без ПДВ.

Розмір орендної плати за користування приміщенням в цілому в місяць складає суму у національній валюті України ( гривні), еквівалентну 2676,80 (дві тисячі шістсот сімдесят шість) доларам США 80 центів за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди), без ПДВ.

На момент підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди), сторони у договорі визначають суму орендних платежів, які підлягають оплаті, в національній валюті Україні (гривнях) та вказують відповідний еквівалент в доларах США, у розмірах, визначених вище.

У разі зміни офіційного курсу національної грошової одиниці України (гривні) по відношенню до долару США, наймач вносить наступний орендний платіж в гривнях, у розмірі визначеному договором про внесення змін до договору найму (оренди) та помноженому на коефіцієнт зміни офіційного курсу гривні до долару США на момент виставлення рахунку наймодавцем, на ім’я наймача по відношенню до офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на момент підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди).

Оскільки пунктом 2.3 договору визначено, що наймач сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, то колегія суддів погоджується з тим, що розрахунок суми позову виконаний з урахуванням встановленого Національним Банком України офіційного курсу долару по відношенню до гривні станом на визначену договором дату сплати орендної плати. Правильно визначений і розмір сум індексації та пені.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду апеляційної інстанції про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Криворізької філії залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 у справі №2/215-09 залишити без зміни.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року №8-рп/2010 (v008p710-10) рішення господарських судів не підлягають перегляду в порядку повторного касаційного провадження.