ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 р.
№ 2-20/120.2-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
Є.Борденюк,
С.Могил, С.Самусенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову
від 22.02.2010
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-20/120.2-2006
за заявою
Державної установи "Держгідрографія"
до
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
заінтересовані особи
Заступник Генерального прокурора України, Міністерства оборони Російської
Федерації, Фонд державного майна України, прокуратура АРК
про
скарга на дії відділу державної виконавчої служби
В судове засідання прибули представники сторін:
Державної установи "Держгідрографія"
Кірілкова С.М. (дов. від 24.12.2009)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурору України в інтересах держави в особі державної установи "Держгідрографія" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Міністерства оборони Російської Федерації про вилучення з незаконного володіння об'єктів та майна системи навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства від мису Тарханкут до мису Аюдаг в Автономній Республіці Крим згідно із Додатком до Постанови Кабінету міністрів України від 17.08.1998 №1298 (1298-98-п) .
Позовні вимоги обґрунтовувались посиланням на те, що згідно із Законом України від 22.02.2000 "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (1479-14) встановлено, що об'єкти та засоби національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах України оренді не підлягають. Стосовно зазначеного майна, що є державною власністю України та знаходиться в віданні установи "Держгідрографія" ніяких угод про оренду, оплату послуг із Російською Федерацією не підписано. Неправомірне утримання відповідачем майна позбавляє державну установу "Держгідрографія" можливості користуватися майном, виконувати покладені завдання і відповідно до статей 48, 50 закону України "Про власність" є підставою вимагати усунення порушення прав.
Справа розглядалася різними судовими інстанціями неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2006 в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволений.
16.10.2006 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 виправлені описки, допущені в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006.
26.08.2008 господарським судом Автономної Республіки Крим видані накази на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2008.
Державна установа "Держгідрографія" 24.11.2008 звернулась до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою щодо відкриття виконавчого провадження за наказами господарського суду від 16.10.2006 та 26.08.2008 у справі №2-20\120.2-06.
Постановою ВП № 10556096 від 16 грудня 2008 року відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі статей 20-1 та 5 Закону України "Про виконавче провадження" відмовив у прийнятті до провадження наказу №-2-20/120.1-2006 від 26.08.2008 та відкритті виконавчого провадження.
Постановою ВП № 10557011 від 16 грудня 2008 року відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі статей 20-1 та 5 Закону України "Про виконавче провадження" відмовив в прийнятті до провадження наказу №-2-20/120.1-2006 від 16.10.2006 та відкритті виконавчого провадження.
Державна установа "Держгідрографія" звернулась зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з прийняття до виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 та від 26.08.2008.
Скарга мотивована тим, що постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16 грудня 2008 року ВП № 10557011 та ВГІ № 10556096, якими відмовлено у відкритті виконавчого провадження за наказами у справі № 2-20/120.1-2006, винесені з порушенням вимог чинного законодавства. Наказ господарського суду від 26 серпня 2008 року виданий у доповнення до наказу від 16 жовтня 2006 року, та останній не скасований.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 у справі № 2-20/120.2-2006 (суддя С.Чумаченко), яка залишена без зміни постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 (колегія суддів: О.Котлярова, І.Антонова,М.Ткаченко), скарга Державної установи "Держгідрографія" на дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відділу примусового виконання рішень задоволена частково; дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнані незаконними та скасовані постанови відділу примусового виконання рішень від 16.12.2008 ВП№10557011 та від 16.12.2008 ВП№10556096, якими відмовлено у відкритті виконавчого провадження; відмовлено в частині зобов'язання відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до провадження накази господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-20/120.2-2006 та відкрити за ними виконавче провадження з примусового виконання наказів суду.
Ухвала та постанова мотивовані тим, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 виправлені описки, допущені у постанові від 11.09.2006, у зв'язку з цим наказ від 26.08.2008 є доповненням до наказу від 16.10.2006. Крім того, наказ від 16.10.2006 не визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу та постанову, якими дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнані незаконними та скасовані постанови відділу примусового виконання рішень від 16.12.2008 ВП№10557011 та від 16.12.2008 ВП№10556096, посилаючись при цьому на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, невідповідність висновків, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях, обставинам справи.
Так, на думку скаржника, Міністерство оборони Російської Федерації не є в Україні вищим чи центральним органом виконавчої влади, а тому накази, надані на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, пред'явлені до неналежного органу, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладено виконання рішень з чітким переліком боржників, до складу якого не входять іноземні юридичні особи, яким є Міністерство оборони Російської Федерації.
Належним місцем виконання вказаного рішення буде орган державної виконавчої служби, якому підвідомча територія, де знаходиться майно, яке підлягає вилученню.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року встановлено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень: за якими боржником є, зокрема, органи державної влади.
Спір заснований на ряді міжнародних угод, а саме: Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту; Угоди між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, а також Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (в подальшому Угоди), які були підписані 28.05.1997 та ратифіковані 24.03.1999, сторонами яких є держави Україна та Російська Федерація.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині визнання незаконними та скасування постанов ВП№1057011 та ВП№1055696 від 16.12.2008 підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112, 1212 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі №2-20/120.2-2006 залишити без зміни.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року №8-рп/2010 (v008p710-10) рішення господарських судів не підлягають перегляду в порядку повторного касаційного провадження.
Головуючий, суддя
Судді :
Є. Борденюк
С.Могил
С.Самусенко