Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВДВС: не з'явилися

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2008 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року, задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецінвест-1" 5650,0 грн. заборгованості, 2825,0 грн. неустойки у вигляді штрафу, 549,35 пені, 960,50 грн. інфляційних втрат, 108,83 грн. річних та судові витрати.

На виконання вказаного рішення 23.10.2008 року господарським судом видано наказ № 38/160-08.

В січні 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій з урахуванням уточнень, просив визнати незаконними дії державного виконавця щодо несвоєчасного направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, несвоєчасного звернення стягнення на майно боржника, не вилучення готівки та майна, яке перебуває у третіх осіб та просив зобов'язати державного виконавця вжити заходів з примусового виконання судового рішення, шляхом арешту майна, зокрема і того, що перебуває у третіх осіб та вилучити документи бухгалтерської звітності боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2009 року скаргу задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі старшого державного виконавця Башкеєва С.М. щодо виявлення готівки боржника, яка знаходиться у інших сховищах боржника. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено в зв'язку з пропуском 10-денного строку для її подання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2009 року ухвалу місцевого господарського суду від 19.02.2009 року та постанову апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року (суддя Погорелова О.В.) клопотання суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 про відновлення строку на звернення зі скаргою на дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задоволено.

В задоволенні скарги відмовлено.

При цьому, господарський суд зазначив, що встановлені ним обставини однозначно свідчать про те, що заявлена скарга позбавлена фактичного та правового обгрунтування, а тому відсутні будь-які підстави для її задоволення.

Після цього, суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою від 26.01.2010 року, в якій просив в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України прийняти додаткову ухвалу, якою визнати незаконними дії державного виконавця щодо несвоєчасного направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження; відновити строк на оскарження постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 27.04.2009 року про зупинення виконавчого провадження та скасувати її.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2010 року (суддя Погорелова О.В.) заяву суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 відхилено.

Ухвалою від 04.03.2010 року Харківський апеляційний господарський суд (судді: Могилєвкін Ю.О. –головуючий, Пушай В.І., Істоміна О.А.) відмовив у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги в частині оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.01.2010 року.

Відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвали господарського суду першої інстанції від 18.01.2010 року та від 08.02.2010 року.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ч.2 ст. 106 ГПК України).

Дотримання цього десятиденного строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Як свідчать матеріали справи, з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 18.01.2010 року суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся лише 19.02.2010 року, тобто з пропуском встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку.

Разом з тим, ним заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку.

Відновлення пропущеного строку у відповідності до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України можливе лише у разі поважності причин такого пропуску. Отже, звертаючись з таким клопотанням, заявник повинен довести наявність об'єктивно непереборних та незалежних від його волевиявлення обставин, пов’язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення ним процесуальних дій у встановлений для цього строк.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з господарським судом апеляційної інстанції стосовно того, що суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_4 не доведено поважності причин пропуску встановленого строку для звернення з апеляційною скаргою та вважає, що апеляційний господарський суд правильно відмовив в задоволення клопотання про відновлення такого строку.

Разом з тим, не можна погодитися з висновком апеляційного господарського суду стосовно того, що ухвала місцевого господарського суду від 08.02.2010 року про відхилення заяви про прийняття додаткової ухвали не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених зазначеної статтею.

Отже, при надходженні до суду заяви про прийняття додаткового рішення в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен з'ясувати чи є підстави для задоволення заяви і в разі їх наявності –прийняти рішення, а в разі їх відсутності відхилити подану заяву, про що винести ухвалу.

В даному ж випадку господарським судом розглядалась скарга стягувача на дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, за результати розгляду якої у відповідності до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України було винесено ухвалу.

Саме тому, суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою про прийняття додаткової ухвали в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, яку місцевим господарським судом було відхилено в зв'язку з відсутністю підстав для її задоволення, про винесено відповідну ухвалу від 08.02.2010 року.

В ч.2 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України чітко зазначено, що оскарженню в установленому порядку підлягають і додаткове рішення, і ухвала.

Отже, апеляційний господарський суд помилково зазначив, що ухвала про відхилення заяви про прийняття додаткової ухвали не підлягає оскарженню та безпідставно відмовив у прийняття апеляційної скарги на таку ухвалу.

Таким чином, ухвала господарського суду апеляційної інстанції від 04.03.2010 року підлягає частковому скасуванню, а справа в скасованій частині –направленню на розгляд до цього ж суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року в частині відмови у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2010 року у справі № 38/160-08 скасувати, а справу в цій частині направити на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

В решті ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року залишити без змін.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 року № 8-рп/2010 (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.