Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Подоляк О.А., за участю представників: позивача –ОСОБА_1

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "НВП Цифрові технології" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року у справі за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до ТзОВ "НВП Цифрові технології" про стягнення 53460,43 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача, з урахуванням поданої до суду заяви про уточнення позовних вимог від 05.11.2009 року, про стягнення 41305,60 грн. заборгованості за поставлений згідно накладної від 25.11.2008 року товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року (суддя Коваленко О.О.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 41305,60 грн. боргу, судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТзОВ "НВП Цифрові технології" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Як правильно встановлено судами, 25 листопада 2008 року на підставі досягнутої між сторонами у справі усної домовленості відповідач на підставі видаткової накладної від 25 листопада 2008 року отримав від позивача товар на загальну суму 55185,60 грн., який відповідач зобов’язався оплатити на протязі десяти календарних днів з дати отримання товару.

В порушення досягнутої між сторонами у справі усної домовленості, відповідач за отриманий ним товар повністю не розрахувався, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 41305,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Як правильно встановлено судами, належні докази сплати відповідачем цієї суми боргу позивачеві в матеріалах справи відсутні.

Тому, рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд обгрунтовано стягнув з відповідача 41305,60 грн. заборгованості за поставлений згідно накладної від 25.11.2008 року товар.

Суд вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Відповідно до вимог ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 (v008p710-10) від 2010 року постанова ВГСУ касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "НВП Цифрові технології" – без задоволення.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.