Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 42 198 145,76 грн. заборгованості за виконані відповідно до укладеного між сторонами договору підрядні роботи в період вересня-грудня 2007 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2008 року (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.), позов задоволений, з відповідача на користь позивача стягнута вищезазначена заборгованість, відповідним чином розподілені судові витрати.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до договору, залізницею передано позивачеві проектну документацію на будівництво прогінних споруд в прогонах з 12 по 17 залізнично-автомобільного мосту через р. Дніпро в м. Києві, підрядні роботи з будівництва названих прогонів виконані саме позивачем, однак відповідач оплатив ці роботи лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано стану дійсних розрахунків між сторонами, оскільки на дату прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем була відсутня.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Ширкеті" також подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були створені умови для всебічного і повного з'ясування обставин справи, зокрема не були створені умови для проведення будівельної експертизи для визначення вартості будівельних робіт, невчасно повідомлялася третя особа про час та місце розгляду справи, не враховано, що позивачем підрядні роботи виконувалися на підставі договору субпідряду, укладеного з ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Ширкеті".

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи та доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору виходили з того, що 16.11.2004 року між ТОВ "БМК Планета-Міст" в особі філії "Будівельне Управління "Дніпро-Міст" Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" та Державним територіально-галузевим об’єднанням "Південно-Західна залізниця" в особі Дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві був укладений договір генпідряду на виконання будівельних робіт №ПЗ/ДН-6-0434.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору генпідрядник –Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" за завданням відповідача зобов’язується виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами у встановлений строк роботи з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов’язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 3.1 договору генпідряду на виконання будівельних робіт №ПЗ/ДН-6-0434 від 16.11.2004 року сторонами встановлено ціну предмета договору приблизно 1 784 181 390,00 грн., крім того ПДВ 20% –356 836 278,00 грн., всього з ПДВ –2 141 017 668,00 грн. Ціна договору складена без врахування вартості матеріальних ресурсів, які надаються відповідачем (п. 3.1 договору в редакції, викладеній у додатковій угоді №3 від 09.01.2006 року до договору генпідряду на виконання будівельних робіт від 16.11.2004 року №ПЗ/ДН-6-0434). Договірна ціна є періодичною. У разі зміни проектної документації договірна ціна збільшується пропорційно збільшенню обсягів і вартості робіт. У разі зміни вартості матеріальних ресурсів проти врахованих на момент укладення договору, прийняття нових нормативних актів, що впливають на вартість робіт –договірна ціна змінюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди (п. 3.2 договору в редакції, викладеній у додатковій угоді №2 від 04.08.2005 року до договору генпідряду на виконання будівельних робіт від 16.11.2004 року №ПЗ/ДН-6-0434).

Згідно із п. 4.3 договору генпідряду Відповідач перераховує позивачу аванс для придбання матеріалів та устаткування в розмірі 30% від договірної ціни, що складає 642 305 300,00 грн. з урахуванням ПДВ –107 050 883,33 грн., протягом 15 банківських днів з дати укладення договору. Погашення авансу здійснюється шляхом зарахування 30% вартості виконаних і прийнятих відповідачем робіт.

Відповідач щомісячно здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 4.4 договору генпідряду на виконання будівельних робіт №ПЗ/ДН-6-0434 від 16.11.2004 року).

В силу п. 4.5 договору позивач готує та надає відповідачу акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) до 30 числа звітного місяця.

Згідно з наданими позивачем актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) позивачем в вересні 2007 року виконано підрядних робіт на загальну суму 29 351 682,00 грн., в жовтні 2007 року –22 221 800,40 грн., в листопаді 2007 року –30 383 533,20 грн., в грудні 2007 року –9 754 621,20 грн.

Суди попередніх інстанцій на підставі названих документів прийшли до висновку, що за період вересень-грудень 2007 року позивачем виконано робіт на загальну суму 91 711 636,80 грн., за вирахуванням погашення авансу 30 % –64 198 145,76 грн., та сплачених відповідачем згідно з наданими позивачем банківськими виписками від 25.10.2007 року –12 млн. грн. та 14.12.2007 року –10 млн. грн. постановили рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.

Колегія вважає, що постановлені у справі рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій цим вимогам не відповідають.

Без належної перевірки і наведення мотивів неприйняття заперечень відповідача щодо обсягів та вартості виконаних позивачем у листопаді-грудні 2007 року робіт залишили ці заперечення поза увагою.

Укладеним сторонами договором передбачалася сплата відповідачем позивачу авансу 642 305 300,00 грн. Питання коли, у якому розмірі був сплачений такий аванс, яка сума авансу погашена в ході виконання позивачем робіт, яка сума сплаченого відповідачем авансу залишилася невикористаною у розпорядженні позивача судами не досліджувалися, хоча до суду апеляційної інстанції сторонами подавалася мирова угода за якою сторони прийшли до згоди про погашення боргу відповідача перед позивачем за рахунок раніше сплаченого авансу.

Також потребують додаткової перевірки заперечення третьої особи і відповідача про виконання позивачем робіт не за вищеназваним договором генпідряду, а за договором субпідряду, укладеним з ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Ширкеті".

Оскільки названі обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, судами попередніх інстанцій належним чином не з’ясовані, а суд касаційної інстанції згідно зі ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати вищезазначене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та прийняти обґрунтоване рішення.

Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 1110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Ширкеті" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 р. у справі №11/44 та рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2008 р. у тій же справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.