Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. у справі№10/16-10 (суддя Даценко М.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Альянс Україна" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Капітал", м. Київ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника –Кредитної спілки "Альянс Україна". Введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бахура Руслана Миколайовича.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. у справі №10/16-10, ОСОБА_1, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. в частині введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника та введення процедури розпорядження майном,призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Бахура Р.М., аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки", ст. 1, 29, 46 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

09.06.2010р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.06.2010р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 8 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Чинним законодавством України не передбачено можливості оскарження ухвали про порушено провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007р. "Про незалежність судової влади" (v0008700-07) передбачено, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Згідно з ч.1 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до Постанови №15 (v0015700-09) від 18.12.2009р. Пленуму Верховного Суду України апеляційний і касаційний перегляд ухвал і постанов господарських судів здійснюється у випадках, коли можливість їх оскарження прямо передбачена законом.

Однак, норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачають можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Згідно із п.4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Колегія суддів зазначає, що законність порушення провадження у справі про банкрутство в даному випадку може бути підставою касаційного перегляду ухвали суду підготовчого засідання, як першого судового акта, прийнятого після порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі не оскаржуються.

Пунктом 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) зазначено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Крім того, у підготовчому засіданні господарському суду Вінницької області необхідно з’ясувати законність порушення справи про банкрутство Кредитної спілки "Альянс Україна" відповідно до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про кредитні спілки", ст. 1, 29, 46 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації. Ліквідація кредитної спілки провадиться: за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки. У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

Отже, правомірність порушення справи про банкрутство переглядається господарським судом у підготовчому засіданні.

Що стосується вимог касатора щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника –Кредитної спілки "Альянс Україна", то вони є необґрунтованими.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Нормами ст. 1 Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це, зокрема, зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов‘язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов‘язань строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, авторської винагороди. Отже, дія мораторію припиняється з припиненням провадження у справі про банкрутство.

Вимоги ОСОБА_1, в частині незаконності введення процедури розпорядження майном суперечать положенням Закону, а саме ч.1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Процедура розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища, яка вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Що стосується вимог ОСОБА_1, в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Бахура Р.М., то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.31 Закону якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Отже, кандидатуру розпорядника майна, повинна відповідати вимогам, які передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, в матеріалах справи відсутня ліцензія та заява арбітражного керуючого Бахура Р.М. про призначення його розпорядником майна Кредитної спілки "Альянс Україна".

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) обов’язки.

Ухвала господарського суду першої інстанції, в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бахура Р.М. прийнята з порушенням порядку призначення розпорядника майна відповідно до статей 31, 13 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому вона підлягає скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В решті ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. у справі № 10/16-10 залишити без змін.

Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. в частині введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника та введення процедури розпорядження майном,призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Бахура Р.М. у справі № 10/16-10 задовольнити частково.

2.Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Бахура Р.М. у справі № 10/16-10 скасувати. В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. В решті ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.02.2010р. у справі № 10/16-10 залишити без змін.