Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

в провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "ТрансОйл" (далі –боржника), порушена ухвалою суду від 19.08.2008 року за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закону) за заявою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної філії, міста Луганськ (далі –ініціюючий кредитор).

Постановою господарського суду Луганської області від 15.12.2008 року боржника, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рачок Романа Володимировича.

30.11.2009 року від громадянки ОСОБА_4 до господарського суду Луганської області надійшла скарга на дії ліквідатора про включення в ліквідаційну масу майна, описаного та арештованого 04.08.2009 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Луганського РУЮ, яке за твердженням скаржника належить іншій юридичній особі ДП "Три толстяка" СТОВ "Агростар", ОСОБА_4 просила виключити з ліквідаційної маси банкрута вищезазначене майно.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.02.2010 року у справі № 12/77б скаргу громадянки ОСОБА_4 на дії ліквідатора залишено без задоволення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, громадянка ОСОБА_4 звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року апеляційну скаргу громадянки ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 15.02.2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, громадянка ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 320, 321 Цивільного кодексу України, статей 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі –Закону), статей 4-2, 22, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника скаржника, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій згідно протоколу № 2 засідання комітету кредиторів від 07.08.2009 (том 2, а.с.128-130) ліквідатор Рачок Р.В. представив комітету поточний звіт про свою роботу і повідомив кредиторів, що на виконання рішення комітету кредиторі (протокол №1 від 11.12.2008) ліквідатором вжиті заходи щодо організації та проведення торгів з реалізації виявлених майнових активів банкрута (обладнання ковбасного цеху, яке є предметом договору застави від 27.07.2005року, реєстраційний №4249).

Крім того, ліквідатор повідомив, що 04.08.2009року Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ проведено опис та арешт майна, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, в т.ч. обладнання ковбасного –виробничого цеху, яке є предметом договору застави від 27.07.2005, реєстраційний №4249.

Комітет кредиторів прийняв звіт ліквідатора до уваги, зобов’язав його вжити заходів щодо виключення майна банкрута з опису та арешту, встановив умови та порядок продажу виявлених активів на повторних торгах.

30.11.2009 року до господарського суду Луганської області зі скаргою від 30.11.2009 на дії ліквідатора звернулася громадянка ОСОБА_4 та заявила, що ліквідатор безпідставно включив до ліквідаційної маси банкрута ТОВ "ТрансОйл" майно, яке знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, буд. 107, м. Луганськ, оскільки дане майно описано та арештовано державним виконавцем Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ згідно акту опису та арешту майна від 04.08.2009 серія АА №476637, яке, за твердженням скаржниці, належить іншій юридичній особі - ДП "Три толстяка" СТОВ "Агростар", та просила виключити його з ліквідаційної маси боржника (том 4, а.с. 3-6) .

На обґрунтування своїх вимог громадянка ОСОБА_4 зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.01.2009 року по справі № 2-1196/2009 з ДП "Три толстяка" СТОВ "Агростар" стягнуто заборгованість на користь фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4 А також, що 21.05.2009 року за заявою гр. ОСОБА_4 Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ було відкрите виконавче провадження та 04.08.2009року державним виконавцем було описано й арештовано майно боржника, про що був складений акт серія АА №476637 за адресою: вул. Фрунзе, 107 в м. Луганськ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2005року між ТОВ "Новотроніка лимитед" та боржником укладено договір купівлі –продажу №476/01-04-05, згідно якого боржник придбав обладнання ковбасного цеху відповідно до специфікації (том 4, а.с.34) . До договору додано специфікацію, підписану обома сторонами (том 4, а.с.35-36) та прийомо –здавальний акт від 01.04.2005, згідно якого "директор СТОВ "ТрансОйл" Рисенко Ю.В. за ЯКВ № 569875 від 01.04.2005 прийняв від СТОВ "Новотроніка лімітед" ковбасний цех та обладнання колишнього виробничого приміщення "ДП "Три толстяка" по вул. Фрунзе, 107, в м. Луганську (том 4, а.с.37 ), яке було включено ліквідатором до ліквідаційної маси боржника та передане йому представником ТОВ "ТрансОйл" Рисенко Ю.В. за актами приймання –передачі майна №1, №2, №3 від 06.04.2009року.

Суди встановили, що обладнання ковбасно-виробничого цеху в кількості 29 одиниць є предметом застави згідно нотаріально посвідченого договору від 27.07.2005року, укладеного між ЛОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та ТОВ "ТрансОйл", реєстровий номер 4249. Застава внесена до реєстру обтяжень та є чинною на момент розгляду скарги на дії ліквідатора у справі ( том 4, а.с. 40-42) .

З пояснень представника Жовтневого ВДВС суд першої інстанції встановив, що виносячи постанову 04.08.2009року про проведення опису та арешту спірного майна, орган виконавчої служби зробив це, врахувавши заяву скаржниці ОСОБА_4 на виконання судового рішення про стягнення боргу з ДП "Три толстяка" на користь ОСОБА_4 (том 4, а.с. 45-48) та не перевіряв наявність спірного майна на бухгалтерському обліку ДП "Три толстяка". При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що наданий скаржницею договір №36 від 01.11.2005року укладено після посвідчення Договору застави від 27.07.2005року, а тому відчуження спірного майна повинно було б здійснюватись за погодженням банку та внесенням змін до договору застави майна, чого в спірному випадку не було .

З огляду на встановлене, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість дій ліквідатора та безпідставність доводів скаржниці про приналежність спірного майна одному з орендарів спірного приміщення - ДП "Три толстяка".

Доводи скаржниці ОСОБА_4 колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими, як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції та виходять поза межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 111-7 ГПК України.

Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу громадянки ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 15.02.2010 року у справі № 12/77б залишити без змін.