Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Білошкап О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. по справі № 5/201/08 про банкрутство ПП "ПРАМА-06", -

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2008 р. порушено провадження по справі №5/201/08 про банкрутство ПП "ПРАМА-06", на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.05.2008 р. по справі № 5/201/08 боржника ПП "ПРАМА-06" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашевського О.О., якого зобов’язано у п’ятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання банкрутом ПП "ПРАМА-06".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. /суддя Міщенко В.І./ затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ПП "ПРАМА-06" ліквідовано, провадження по справі № 5/201/08 припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ПП "ПРАМА-06" арбітражний керуючий Томашевський О.О. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану і ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника Томашевським О.О. звіту, у боржника - ПП "ПРАМА-06" відсутні будь-які активи, що підтверджується листом Миколаївського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Миколаївської області №9/2-3005 від 28.05.2008 р. та довідками комунального підприємства "ММБТІ" №6941 від 03.06.2008 р., Управління земельних ресурсів №02-06/1926 від 19.05.2008 р., матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного господарського законодавства.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином перевірено, які саме кредиторські вимоги були включені до реєстру вимог кредиторів, які вимоги були задоволені, а які лишились не задоволеними і в якому розмірі, а також судом не було належним чином перевірено, чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи при здійсненні ліквідаційної процедури, що передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, господарський суд першої інстанції, в порушення вимог закону, постановив судове рішення без всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх фактичних обставин та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Провадження по справі про банкрутство ПП "ПРАМА-06" порушене господарським судом Миколаївської області на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з ч.4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Згідно з ч.3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч.5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації, в порядку ст. 105 ЦК України, для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу для з'ясування питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ліквідатора ПП "ПРАМА-06" Томашевського О.О. про порушення справи про банкрутство, не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст. 111 ЦК України, який затверджується учасниками юридичної особи та відсутнє повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені вище обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

При винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов’язковому порядку повинен з’ясувати актив і пасив боржника.

При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання ПП "ПРАМА-06" банкрутом не було з’ясовано, чи мало підприємство боржника, станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону, щодо здійснення процедури ліквідації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону, зазначені вище обставини належним чином не були досліджені господарським судом Миколаївської області та їм не було дано ніякої оцінки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ПП "ПРАМА-06" порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи і дотримання строків, які передбачені ч.4 ст. 105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 06.05.2008 р. боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та закінчення ухвалою від 08.07.2008р. спрощеної процедури банкрутства боржника і припинення провадження.

За таких обставин, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. по справі про банкрутство ПП "ПРАМА-06" не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.1-1,ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) касаційне оскарження постанов /ухвал/ Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідком розгляду касаційних скарг /подання/ не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись п.1-1,ч.1 ст. 80 ГПК України, ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. по справі № 5/201/08 скасувати.

Провадження по справі припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства "ПРАМА-06", м. Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, буд.18 (код ЄДРПОУ 05387848), проведену відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 р. по справі № 5/201/08.