Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" про визнання актів недійсними та визнання права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 року по справі № 40/287 (суддя Пукшин Л. Г.) позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірним включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 10 по вул.. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10 по вул. Тверській, 31-а, № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14, № 4 по вул. Б.Хмельницького, 10; визнано недійсним наказ Комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.1995 року № 114 в частині включення у статутний фонд Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 10 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10 по вул. Тверській, 31-а, № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14, № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10; визнано недійсним Перелік (додаткового) нерухомого майна, що передане у власність приватизованому Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд", створеному Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (Виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, затвердженого розпорядженням Облдержадміністрації від 05.08.1999 року № 372-р в частині включення у статутний фонд Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 10 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10 по вул. Тверській, 31-а; визнано недійсним акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу держаного Будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", затвердженого Заступником Голови Дніпропетровського облвиконкому від 21.12.1994 року в частині включення у статутний фонд Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 10 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10 по вул. Тверській, 31-а, № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14, № 4 по вул. Б.Хмельницького, 10; визнано недійсним Перелік нерухомого майна, що передано у власність приватизованого Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд", створеному Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (Виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, виданим ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" згідно наказу Облдержадміністрації від 10.09.1999 року № 2-в "Про надання переліку нерухомого майна" в частині включення у статутний фонд Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14, № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року по справі № 40/287 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Авдеєв П. В., Тищенко А. І.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 року по справі № 40/287 змінено,

Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

1. Визнати неправомірним включення до статутного фонду ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10; № 8 по вул. Тверській, 29; № 9 по вул. Тверській, 31; № 10 по вул. Тверській, 31-а; № 3 по вул. Б.Хмельницького, 14 та № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10.

2. Визнати недійсним наказ Комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.1995 року № 114 в частині включення в статутний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську : № 7 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10 по вул. Тверській, 31-а, № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14, № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10.

3. Визнати недійсним Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", затвердженого заступником Голови Дніпропетровського облвиконкому від 21.12.1994 року в частині включення в уставний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10; № 8 по вул. Тверській, 29; № 9 по вул. Тверській, 31; № 10 по вул. Тверській, 31-а; № 3 по вул. Б.Хмельницького, 14 та № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10.

4. Визнати право власності за державою, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, на гуртожитки у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10, по вул. Тверській, 31-А та 2, 4, 5 поверхи, прибудинкові споруди гуртожитку № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10, підвал, прибудинкові споруди гуртожитку № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14.

5. Вилучити з незаконного володіння ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитки у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10, № 8 по вул. Тверській, 29, № 9 по вул. Тверській, 31, № 10, по вул. Тверській, 31-А та 2, 4, 5 поверхи, прибудинкові споруди гуртожитку № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10, підвал, прибудинкові споруди гуртожитку № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14.

6. Припинити провадження по справі № 40/287 в частині визнання недійсним Переліку (додаткового) нерухомого майна, що передано у власність приватизованому відкритому акціонерному товариству, створеному Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, затвердженого розпорядженням Облдержадміністрації від 05.08.1999 року № 372-р в частині включення в статутний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10; № 8 по вул. Тверській, 29; № 9 по вул. Тверській, 31; № 10 по вул. Тверській, 31-а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

7. Припинити провадження по справі № 40/287 в частині визнання недійсним Переліку нерухомого майна, що передано у власність приватизованому відкритому акціонерному товариству, створеному Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, виданим ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" згідно наказу Облдержадміністрації, від 10.09.1999 року № 2-В "Про надання переліку нерухомого майна" в частині включення в статутний фонд ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: 3 по вул. Б.Хмельницького, 14 та № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

8. Стягнути з Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України 20 (двадцять) грн. 12 коп. державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 96 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України 20 (двадцять) грн. 12 коп. державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 96 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" (49085, м. Дніпропетровськ, вул.. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 01238488) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України 20 (двадцять) грн. 12 коп. державного мита, 73 (сімдесят три) грн. 96 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 30 (тридцять) грн. 18 коп. за подання апеляційної скарги.

11. В іншій частині позовних вимог –відмовити."

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 83 ЦК УРСР, ст. ст. 19, 261, 267, 268, 321, 330, 387, 388 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", ст. 32 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Гр. ОСОБА_5 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 71, 75 ЦК УРСР, ст. ст. 12, 178, 257, 261, 267, 328, 330, 388 ЦК України, ст. 3, 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання права власності на гуртожитки за державою та прийняти нове, яким в цій частині в позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Інсток" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 71, 75 ЦК УРСР, ст. ст. 12, 178, 257, 261, 267, 328, 330, 388 ЦК України, ст. 3, 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання права власності на гуртожитки за державою та прийняти нове, яким в цій частині в позові відмовити.

Гр. ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 41 Конституції України, ст. ст. 71, 75 ЦК УРСР, ст. ст. 204, 321, 328, ЦК України (435-15) , у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд технолоджи інвестмент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 71, 75 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 178, 257, 261, 267, 321, 328, 330, 388 ЦК України, ст. 3, 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", ст. ст. 3, 4, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким в позові відмовити.

У відзиві на касаційні скарги Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області проти вимог та доводів касаторів заперечує та просить залишити оскаржену постанову в силі.

У відзиві на касаційні скаргу Відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" гр. ОСОБА_9 просить залишити постанову апеляційного суду в силі, а скаргу без задоволення.

Гр. ОСОБА_11 проти вимог та доводів касаторів заперечує та просить залишити оскаржену постанову в силі.

Гр. ОСОБА_10 у відзиві на касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" просить залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.06.2010 року відкладено розгляд справи № 40/287 до 15.06.2010 року.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.06.2010 року № 02.03-10/387 у зв’язку з відпусткою судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № 40/287 утворено колегію суддів в наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий, доповідач), судді: Полянський А. Г., Кривда Д. С.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники першого, другого відповідачів, першої, другої, третьої, четвертої, дев'ятої та десятої третіх осіб в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників зазначених учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників позивача, третього відповідача, шостої, сьомої та восьмої третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" створено шляхом корпоратизації згідно з наказом Комітету економіки виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.1995 року № 114, правонаступником якого є Дніпропетровська обласна державна адміністрація згідно ст. 3 Указу Президента України від 14.04.1992 року № 252 "Про Положення про місцеву державну адміністрацію", на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 року № 210/93 (210/93) "Про корпоратизацію підприємств" та "Положення про корпоратизацію підприємств", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 508 (508-93-п) .

Засновником ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" виступила Дніпропетровська обласна державна адміністрація (виконком Дніпропетровської обласної ради народних депутатів).

Судами встановлено, що гуртожитки у м. Дніпропетровську, а саме: № 7 по вул. Калиновій, 10; № 8 по вул. Тверській, 29; № 9 по вул. Тверській, 31; № 10 по вул. Тверській, 31-а; № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14; № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10 передано у власність приватизованому відкритому акціонерному товариству, створеному Облдержадміністрацією (виконкомом обласної ради народних депутатів) шляхом корпоратизації, виданим ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" згідно наказу Управління майном області Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10.09.1999 року № 2-В "Про надання переліку нерухомого майна". Вартість об'єктів соціальної сфери та комунального призначення з вартості цілісного майнового комплексу ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" не виключалася, зазначені вище гуртожитки увійшли в процесі корпоратизації до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд".

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що в порушення положень Житлового кодексу Української РСР (5464-10) , Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , засновник ВАТ БМФ "Дніпроважбуд", включивши до статутного фонду створеного в процесі корпоратизації підприємства спірні гуртожитки, не врахував положень чинного на той момент законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Згідно ст. 5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Крім того, будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995 року, яка діяла на момент приватизації спірних гуртожитків) дія цього Закону (2163-12) не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються із державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

Статтею 1 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про те, що гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації, зокрема в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент створення ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" та затвердження акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд" виконкомом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів не дотримано вимог п. 42 Методики оцінки об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року № 717 (717-93-п) , та п. 39 Методики оцінки об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 року № 36 (36-95-п) , щодо зміни акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", а саме: п. 16 - вартість майна, яке підлягає приватизації, та п. 17 - розмір статутного фонду акціонерного товариства, що призвело до безпідставного збільшення вартості статутного фонду акціонерного товариства на вартість спірних гуртожитків.

Отже, наказ Комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.1995 року № 114 та Акт оцінки вартості цілісного майнового-комплексу державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", затвердженого заступником Голови Дніпропетровського облвиконкому від 21.12.1994 року в частині включення до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" спірних гуртожитків, порушують права держави в особі позивача, а тому підлягають визнанню недійсним.

Оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, як визнання недійсним переліку майна, колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано припинив провадження у справі в цій частині.

Статтею 326 ЦК України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації, а також захист майнових прав держави на території України та за її кордоном.

Отже, від імені і в інтересах держави право власності здійснюють не лише Верховна Рада України, а й відповідні органи державної влади, в тому числі - регіональне відділення, як державний орган приватизації, що створюється Фондом державного майна України та йому підпорядковується.

В силу ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може заявити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується чи не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документу, що засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1213 ЦК України визначає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що оскільки Дніпропетровською обласною державною адміністрацією були включені спірні гуртожитків до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" з порушенням положень чинного законодавства, спірні гуртожитки підлягають поверненню з незаконного володіння першого відповідача до державної власності в особі регіонального відділення Фонду державного майна України.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на момент розгляду справи частина спірного майна знаходиться у власності третіх осіб, а саме: підвальне приміщення, 1, 3 поверхи гуртожитку № 4 по вул. Б. Хмельницького, 10 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.07.2008 року в порядку виконання раніше постановленого судового рішення, відійшли у власність ТОВ "Трейд технолоджи інвестмент", а за договорами купівлі-продажу - до ОСОБА_12; 1, 2-5 поверхи гуртожитку № 3 по вул. Б. Хмельницького, 14 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.07.2008 року в порядку виконання раніше постановлених рішень суду, відійшли у власність ОСОБА_5 та ТОВ "Торгівельно-офісний центр "Інсток".

Оскільки, в межах даного позову розглядаються вимоги до відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважбуд" щодо вилучення та визнання права власності на майно, власником якого він не є, а позовні вимоги до нових власників, які є третіми особами у даній справі, не пред’явлено, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги про витребування з незаконного володіння зазначеного вище майна саме у ВАТ "Дніпроважбуд".

Доводи скаржників колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Тобто, відповідно до вимог вказаної статті особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до касаційної інстанції, повинні довести, що оскаржене судове рішення стосується їх прав і обов'язків та яких саме.

Гр. ОСОБА_4 стверджує, що оскаржуваним судовим рішенням порушені її права, оскільки вона є власником нежитлового приміщення № 25, розташованого по вул. Тверській, 31а, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24.12.2007 року.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР що до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

З вказаного договору вбачається, що ОСОБА_4 придбала нежиле приміщення № 25, що розташоване по вул. Тверській, 31а та складається з будівлі гуртожитку літ. "А-2" на першому поверсі, загальною площею 208,2 кв. м. та ганку.

До даних правовідносин за аналогією слід застосовувати положення Глави 28 ЦК України (435-15) , відповідно до статей 380, 382 якої розділяють право власності на жилий будинок в цілому та квартири в ньому.

За договором купівлі-продажу від 24.12.2007 року ОСОБА_4 придбала лише нежиле приміщення, що є частиною гуртожитку по вул. Тверській, 31а.

В той же час, постановою апеляційного суду визнано право власності за державою в особі позивача, зокрема на гуртожиток, у м. Дніпропетровську, розташований по вул. Тверській 31а, як будівлю в цілому.

Зазначене підтверджується тим, що в наданому касатором договорі купівлі-продажу та реєстраційному посвідченні БТІ об’єкт купівлі-продажу зазначений не як частина гуртожитку, а як окреме нежиле приміщення.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова апеляційного суду не стосується їх прав і обов'язків ОСОБА_4

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд технолоджи інвестмент" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу гр. ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Інсток" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року по справі № 40/287 Господарського суду міста Києва залишити без змін.