ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 р.
№ 12/212-09-4789
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Дунаєвської Н.Г.,
суддів:
Мележик Н.І., Владимиренко С.В.,
розглянув касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р.
у справі
№12/212-09-4789 господарського суду Одеської області
за позовом
Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація"
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Малого приватного підприємства "Південькурортінвест"
про
стягнення заборгованості в розмірі 32689,36грн.,
представники учасників судового процесу в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009р. Комунальне підприємство "Водопостачання та каналізація" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення на суму 32689,36грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2009р. у справі №12/212-09-4789 (суддя Цісельський О.В.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Мале приватне підприємство "Південькурортінвест".
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у справі №12/212-09-4789 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у справі №12/212-09-4789 (колегія суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація" задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у справі №12/212-09-4789 скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація" борг у розмірі 32689,36грн., витрати по оплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 326,89грн., витрати на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 236грн., витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 163,45грн.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у даній справі та залишити в силі та без змін рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.01.2002р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 4/02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов’язався забезпечувати споживача водою безперервно або за графіком, затвердженим місцевими органами влади та приймати від нього стічні води у відповідності із станом мереж та споруд, забезпечувати питною водою, якість якої відповідає ГОСТу 2874-82 "Вода питна", при проведенні планових ремонтів міських водопровідно-каналізаційних мереж та споруд доводити до відома відповідача через засоби масової інформації не менш ніж за одну добу до припинення подачі води та прийому стоків, а відповідач зобов’язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідати за збереження водолічильників, водовимірювальних вузлів, санітарний стан приміщень водовимірювальних вузлів, а також виконувати інші обов’язки, передбачені даним договором, забезпечити безпечний та вільний доступ представникам Позивача до водовимірювальних пристроїв обліку, а також до систем внутрішнього водопостачання та каналізації в будь-який час доби: для перевірки технічного стану внутрішніх мереж; для зняття показників приборів обліку з 20 по 30 число кожного місяця; у випадках аварійних ситуацій (п.2.1, п.п.2.2.1, 2.2.4, 2.2.8 договору).
Судами також встановлено, що 21.05.2009р. на об’єкт відповідача (торговий павільйон) прибув представник позивача - контролер Дзюбинська І.В. для дослідження умов водокористування та зняття показів водолічильника, встановленого за адресою: АДРЕСА_1, при обстеженні та знятті показів якого був присутній представник відповідача ОСОБА_6 22.05.2009р. відповідач листом за вхідним № 308 звернувся до позивача з проханням про переопломбування водолічильника.
Відповідно до п.5.22 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (z0936-08) , зареєстрованим в Мінюсті України 07.10.2008р. за №936/15627, у разі зняття показів засобів обліку, представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 21.05.2009р. представником позивача в присутності представника відповідача складено акт №22 проте, що при обстеженні на об’єкті позивача, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, на вводі у приміщення санвузлу обладнаний водовимірювальний вузол, водолічильник КВ-1,5, № 12341 Q=00431 м3 у робочому стані, пломба №АА0247 на штуцерному з’єднанні - ціла, проте порушено кріплення пломби держповерітеля (І кв.2008р.). Даний акт не підписаний ні відповідачем, ні представником відповідача.
Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом №375 від 28.05.2009р. повідомив відповідача, що при проведенні обстеження 21.05.2009р. виявлено порушення п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (z0936-08) , на підставі чого за це порушення відповідно до п.3.3 цих Правил проведений розрахунок за послуги водокористування, за яким відповідач до 02.06.2009р. повинен сплатити 32689,36грн. При цьому, апеляційним господарським судом вказано, що даний лист був отриманий відповідачем 04.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (z0936-08) , споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
За приписами пунктів 3.3, 3.4 цих Правил (z0936-08) у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Як вірно встановлено судом першої інстанції з акту позивача №22 від 21.05.2009р., пломба №АА0247, встановлена на водомірі, не порушувалась, водовимірювальний лічильник не розкривався, змін показників водоспоживання не виявлено, цим актом зафіксовано саме пошкодження проволоки, на якій була навішана пломба АА 0247.
Врахував вищевикладене, проаналізував договірні умови визначені сторонами в пунктах 2.2.4, 2.2.8 договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недопущення відповідачем будь-яких самовільних дій у розумінні приписів п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (z0936-08) .
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.
Натомість апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши до спірних правовідносин сторін приписи п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (z0936-08) , дійшов неправильного висновку, що пошкодження проволоки на якій була навішана пломба АА0247, є самовільними діями відповідача, визначеними п.5.18 цих Правил (z0936-08) , за які останній зобов’язаний сплатити витрати води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
Тоді як судом першої інстанції вірно враховано, що самовільними діями споживача, визначеними в п.5.18 вказаних Правил (z0936-08) , є знімання засобів обліку, здійснення будь-яких замін їх частин або змін положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімання пломб, накладених органами Держспоживстандарту або виробником, серед яких не значиться вказане в акті пошкодження проволоки, на якій навішана пломба.
У відповідності до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як прийнята з порушенням норм матеріального права, тоді як рішення місцевого господарського суду, прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга –задоволенню.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р. (v008p710-10) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у справі №12/212-09-4789 скасувати, рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у справі №12/212-09-4789 - без змін.
постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Н. Дунаєвська
Судді:
Н. Мележик
С. Владимиренко