7/796 Про визнання права власності на нерухоме майно - 09.06.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-траспортне підприємство "АГРОСЕРВІС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2009р. та рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2009р., касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Автотраспортне підприємство "ПОСТУП" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2009р. та касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-траспортне підприємство "АГРОСЕРВІС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.11.2005р. у справі № 7/796 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Автотраспортне підприємство "ПОСТУП" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек’юрітіс", Закритого акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-траспортне підприємство "АГРОСЕРВІС", третя особа: Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "BON BUSINESS LTD", про визнання права власності та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек’юрітіс" до Акціонерного товариства закритого типу "Автотраспортне підприємство "ПОСТУП", Колективного підприємства "Агроспецтранс" про визнання недійсним договорів і зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Автотраспортне підприємство "ПОСТУП" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна" про визнання права власності, зобов’язання вчинити дії та стягнення упущеної вигоди,

за участю представників:

Позивача: Лопатін Г.В., дов. б/н від 01.03.2010р.,

Хоменко О.С., дов. б/н від 01.03.2010р.,

Хоменко С.О., голова правління, протокол № 11 від 28.12.2001р.,

Відповідача 1: не з’явився,

Відповідача 2: Онищенко Г.В., дов. б/н від 03.07.2009р.,

Відповідача 3: Дика Л.О., дов. б/н від 12.01.2010р.,

Відповідача 4: не з’явився,

Третьої особи: не з’явився.

Акціонерного товариства закритого типу "Автотраспортне підприємство "ПОСТУП" (далі – АТЗТ "АТП "ПОСТУП", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна" (далі –МБТІ, Відповідач 1) про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), а саме: склад № 1 загальною площею 521,2 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Е (п. 4 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), склад № 1 загальною площею 63,3 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Б (п. 5 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), адміністративну споруду загальною площею 81,0 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. А (п. 6 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), трансформаторну підстанцію (шафа селева) загальною площею 31,4 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Ж (п. 55 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), будинок фінський загальною площею 72,00 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Д (п. 56 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), фарбувальний склад загальною площею 51,2 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. В (п. 57 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), виробничу споруду загальною площею 923,5 кв.м., двоповерхову цегляну споруду, літ. Г, в тому числі: перший поверх загальною площею 895,7 кв.м., другий поверх загальною площею 27,8 кв.м. (п. 68 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998р.), а також про зобов’язання МБТІ зареєструвати за ним право власності на вказане майно та видати реєстраційне посвідчення на нього, скасувавши реєстрацію такого права власності на всі об’єкти нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), проведену 20.10.2005р. за організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства та за приватною компанією з обмеженою відповідальністю "BОN BUSINESS LTD" (далі – ПКОВ "BОN BUSINESS LTD", Третя особа) на підставі мирової угоди від 16.02.2004р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2004р. та акту приймання-передачі майна до мирової угоди від 16.02.2004р.

Під час розгляду даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек’юрітіс" (далі –ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс", Відповідач 2) подало до суду зустрічний позов до АТЗТ "АТП "ПОСТУП", Колективного підприємства "Агроспецтранс" (далі –КП "Агроспецтранс", Відповідач 4), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу: № 1 від 23.09.1996р., укладеного між ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" та КП "Агроспецтранс", і № 10 від 10.09.1998р., укладеного між КП "Агроспецтранс" та АТЗТ "АТП "ПОСТУП".

Закрите акціонерне товариство "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" (далі –ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс", Відповідач 3) також подало до суду зустрічний позов до ЗАТ "АТП "ПОСТУП" та МБТІ, з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання права власності ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" на об’єкти нерухомості, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9), а саме: будинок фінський (маг.прохідна), літера "А" площею 81,00 кв.м., склад фарбувальний, літ. "Б" площею 63,30 кв.м., майстерню, літ. "В" площею 51,20 кв.м., виробничу споруду, літ. "Г", площею 50 кв.м., будинок дерев’яний, літ. "Д" площею 72,00 кв.м., виробничу будівлю, літ. "Е" площею 521,20 кв.м., трансформаторну, літ. "Ж" площею 31,40 кв.м., а також про зобов’язання МБТІ зареєструвати за ним право власності на вказане майно та видати реєстраційне свідоцтво про реєстрацію права власності на нього, і стягнення із АТЗТ "АТП "ПОСТУП" 638116,00 грн. упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.08.2009р. первісний позов АТЗТ "АТП "ПОСТУП" задоволено повністю, а в задоволенні зустрічних позовів ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" та ТОВ "Синтез Сек’юрітіс" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2009р. рішення господарського суду м. Києва від 07.08.2009р. в частині повного задоволення позовних вимог АТЗТ "АТП "ПОСТУП", було скасовано та прийнято у цій частині нове рішення, яким позов АТЗТ "АТП "ПОСТУП" задоволено частково –визнано право власності АТЗТ "АТП "ПОСТУП" на об’єкти нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), а саме: трансформаторну підстанцію (шафу селеву) загальною площею 31,4 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Ж, будинок фінський загальною площею 72,00 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. Д, фарбувальний склад загальною площею 51,2 кв.м., одноповерхову цегляну споруду, літ. В, виробничу споруду загальною площею 923,5 кв.м., двоповерхову цегляну споруду, літ. Г, в тому числі: перший поверх загальною площею 895,7 кв.м., другий поверх загальною площею 27,8 кв.м., а також, зобов’язано МБТІ здійснити реєстрацію права власності за АТЗТ "АТП "ПОСТУП" на вказані об’єкти нерухомого майна, скасувавши реєстрацію права власності на всі вказані об’єкти нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), проведену за організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства та проведену за ПКОВ "BОN BUSINESS LTD" на підставі мирової угоди від 16.02.2004р., затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2004р. та акту приймання-передачі майна до мирової угоди від 16.02.2004р. В решті, в задоволенні позовних вимог АТЗТ "АТП "ПОСТУП" відмовлено. В іншій частині, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС", у поданій ним касаційній скарзі на рішення та постанову господарського суду та поясненнях до неї, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТЗТ "АТП "ПОСТУП" повністю та задоволення позовних вимог ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС".

Також, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС" у поданій ним касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.11.2005р. про вжиття судом запобіжних заходів.

При цьому, арбітражний керуючий ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС" направив до суду свій письмовий відзив на касаційну скаргу, у якому також просив скасувати прийняті у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй касаційній скарзі АТЗТ "АТП "ПОСТУП", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову від 17.12.2009р., та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс", у своїх письмових відзивах на касаційні скарги АТЗТ "АТП "ПОСТУП" та ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС", посилаючись на безпідставність доводів та вимог заявників, вказаних ними у касаційних скаргах, просив відмовити у їх задоволенні, та скасувати прийняті у справі судові рішення, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду даної справи в суді касаційної інстанції 19.05.2010р. оголошувалась перерва до 09.06.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг на рішення та постанову, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.12.1993р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та організацією орендарів Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Київського обласного виробничого об’єднання матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс" (Орендар) було укладено договір оренди № 131, згідно якого Орендар прийняв в оренду майно Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, у тому числі і основні фонди.

При цьому, пунктом 1.3. вказаного договору оренди передбачалось, що після його підписання та прийому майна, Орендар засновує підприємство, яке іменується Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство та стає правонаступником майнових прав і обов’язків підприємства, майно якого передано в оренду.

У зв’язку із цим, згідно матеріалів справи, за рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та загальних зборів організації орендарів Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Київського обласного виробничого об’єднання матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс", на добровільних засадах і було створено Орендне Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство, як правонаступник майнових та інших прав і обов’язків останнього (п.п.1.1., 1.4. Статуту Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства). При чому, відповідно до п. 4.3. вказаного Статуту, Організація орендарів одержує майно відповідно до договору оренди на праві повного господарського відання.

Додатковою угодою № 34 від 13.06.1994р. про внесення змін, доповнень до Договору оренди державного майна Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства № 131 від 03.12.1993р. було визначено вартість майна Організації орендарів, що підлягає викупу, умови викупу, порядок, терміни та засоби платежів за об’єкт приватизації. Зокрема, п. 12. додаткової угоди передбачалось, що після її підписання між Орендодавцем та Орендарем укладається у 10 денний термін Договір купівлі-продажу, а право власності на придбане майно, згідно її п. 14, переходить з дня нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу.

22.06.1994р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та організацією орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 2, та за адресою: м. Київ, вул. Світла, 9, на земельних ділянках по вул. Промисловій, 2, площею 37 275 кв.м. і по вул. Світлій, 9, площею 13 252 кв.м.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору купівлі-продажу майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Також, відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу від 22.06.1994р., з моменту підписання цього договору, право власності на державне майно переходить до Покупця.

Згідно переліку нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 22.06.1994р., яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було передано такі об’єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Світлій, 9: будинок фінський (маг.прохідна), виробнича будівля, склад фарбувальний, будинок дерев’яний, які за даними технічної інвентаризації, здійсненої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, позначені літерами "А", "Е", "Б" та "Д", відповідно.

В наступному, організація орендарів реорганізувалась у ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс".

Так, згідно п. 1.2. Статуту ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", дане Товариство створене за рішенням засновників № 5 від 21.11.1994р. і є правонаступником організації орендарів Орендного Бортницького виробничо-транспортного підприємства.

Крім того, як було встановлено судами, 23.09.1996р. між ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс", в особі його директора Хоменка С.О., та КП "Агроспецтранс", в особі в.о. директора Яценка В.Ф., було укладено договір № 1, за яким, на користь Колективного підприємства, серед іншого, були відчужені чотири об’єкти цілісного майнового комплексу: виробнича споруда, трансформаторна підстанція (шафа селева), будинок фінський та фарбувальний склад, що знаходяться у м. Києві по вул. Світлій, 9.

Також, в подальшому, під час здійснення КП "Агроспецтранс" фінансово-господарської діяльності, останнім на території вказаного цілісного майнового комплексу по вул. Світлій, 9, у м. Києві було побудовано ще три об’єкти нерухомого майна.

28.09.1998р. між КП "Агроспецтранс" (Продавець), в особі директора Хоменка С.О. та АТЗТ "АТП "ПОСТУП" (Покупець), в особі Хоменка І.О., було укладено договір № 10 купівлі-продажу, за умовами якого (п.п. 4 - 6, 55 - 57, 68) Продавець продає, а Покупець купує матеріальні цінності, у тому числі: склад № 1, адміністративну споруду, трансформаторну підстанцію (шафу селеву), будинок фінський, фарбувальний склад, виробничу споруду, які знаходяться по вул. Світлій, 9, у м. Києві.

При цьому, п. 1.2. договору купівлі-продажу № 10 передбачалось, що оплата вказаних матеріальних цінностей здійснюється безготівковим розрахунком з відстрочкою платежу протягом двох років, а передача цих цінностей, згідно його п. 2., здійснюється протягом трьох робочих днів з оформленням відповідної документації.

В той же час, згідно рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, доказів проведення розрахунків за вказаним договором № 10, як і належним чином оформленої документації по передачі матеріальних цінностей, суду надано не було.

Предметом спору у даній справі є: вимоги АТЗТ "АТП "ПОСТУП" за первісним позовом –про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), перелік яких зазначено в первісному позові, тоді як вимогами за зустрічними позовами, з урахуванням уточнень до позовних вимог, ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" –визнання недійсними договорів купівлі-продажу: № 1 від 23.09.1996р. між ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" та КП "Агроспецтранс" і № 10 від 10.09.1998р. між КП "Агроспецтранс" та АТЗТ "АТП "ПОСТУП", а ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" –визнання за ним права власності на об’єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9), за вказаним у позові переліком цих об’єктів, а також, про зобов’язання МБТІ зареєструвати за ним право власності на вказане майно та видати реєстраційне свідоцтво про реєстрацію права власності на нього, та стягнення із АТЗТ "АТП "ПОСТУП" на його користь 638116,00 грн. упущеної вигоди.

Суд першої інстанції, встановивши вищезазначені обставини справи, дійшов висновку про те, що вимоги Позивача за первісним позовом, який набув у встановленому законом порядку право власності на спірне майно, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, за висновками місцевого господарського суду, відсутні правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс", оскільки, як було встановлено судом, власником спірного майна є АТЗТ "АТП "ПОСТУП" і, крім того, ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" на час укладення оскаржуваних ним договорів, як юридична особа, не існувало.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині повного задоволення первісного позову та приймаючи у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, посилався на те, що матеріали справи не містять доказів придбання АТЗТ "АТП "ПОСТУП" будівель, що позначені літерами А, Б та Е, а саме: складу № 1 загальною площею 521,2 кв.м., одноповерхової цегляної споруди під літерою Е, складу № 1 загальною площею 63,3 кв.м., одноповерхової цегляної споруди під літерою Б, адміністративної споруди загальною площею 81,0 кв.м. і одноповерхової цегляної споруди під літерою А, які при цьому не були об’єктами договору купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996р., тоді як матеріалами справи також не доведено, що вказані об’єкти були збудовані Позивачем на підставі дозвільної документації.

В решті позовних вимог по первісному позову, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 328 Цивільного кодексу України та зібраних доказів по справі, погодився з висновками останнього про те, що спірне майно було передано АТЗТ "АТП "ПОСТУП", і це Товариство володіло цим майном правомірно та використовувало його у господарській діяльності.

Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовів, то апеляційний господарський суд, погодившись з доводами місцевого господарського суду, залишив рішення місцевого господарського суду, у цій частині, без змін.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції в повній мірі не відповідають обставинам справи, є передчасними і такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідають.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Задовольняючи первісний позов та визнаючи право власності на спірне майно, суд першої інстанції в повній мірі та належним чином не з’ясував –яке саме майно було передано за договором від 22.06.1994р. укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та організацією орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, правонаступником якого є Позивач, у зв’язку з чим, не з’ясував і наявність права власності у відчужувачів майна за договорами купівлі-продажу майна від 23.09.1998р. між ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс" і КП "Агроспецтранс" та від 28.09.1998р. між КП "Агроспецтранс" і АТЗТ "АТП "Поступ".

Крім того, суд першої інстанції не з’ясував належним чином, яке саме майно передавалось і в процесі реорганізації організації орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства у ЗАТ "Бортницьке ВТП "Агросервіс".

Вказані обставини, які мають важливе значення для справи, не були також в повній мірі з’ясовані і судом апеляційної під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Крім того, згідно пунктів 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому, згідно ст. 392 ЦК України, саме власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, згідно ст. 375 ЦК України, саме власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойоми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно ж пунктів 1-3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його переадресації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Крім того, згідно п. "б" ст. 80 та ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України (далі –ЗК України), суб’єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пп.пп. "а", "є" ст. 11 цього ж Кодексу до повноважень саме сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій було вирішено спір за первісним позовом, в тому числі –про визнання права власності на три об’єкти нерухомості (під літерами "А", "Б" та "Е"), що входять до складу майнового комплексу по вул. Лісній, 80 (Світлій, 9) у місті Києві.

При чому, апеляційною інстанцією було відмовлено у цій частині позову, з тих підстав, що вказані об’єкти нерухомості, є об’єктами самочинного будівництва, фактично збудованими КП "Агроспецтранс". Останнє, ґрунтувалось виключно на поясненнях з цього приводу представника АТЗТ "АТП "Поступ", тоді як в матеріалах справи містяться копія інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 29.04.1994р. та схеми, які свідчать про те, що об’єкти нерухомості, в тому числі –і ті, про які йшлося вище, були передані в складі майнового комплексу ще Організації орендарів Орендного Бортницького виробничо-транспортного підприємства. Інших доказів здійснення самовільного будівництва саме КП "Агроспецтранс", матеріали справи не містять.

Проте, судом апеляційної інстанції, в порушення приписів ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) було зроблено висновок про здійснення самовільного будівництва вищезазначених об’єктів, фактично, КП "Агроспецтранс", на земельній ділянці, власником якої, як вбачається з матеріалів справи, є територіальна громада Києва.

При цьому, судами обох інстанцій, при вирішенні такого спору не було враховано і вказаних вище норм матеріального права та, відповідно до вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), не було залучено до участі у справі Київську міську раду, на території і в розпорядженні якої саме і знаходиться земельна ділянка, на якій було здійснено самочинне будівництво нерухомого майна, а відтак –прийняли рішення, яке безпосередньо впливає на права цієї ради.

В той же час, суд обмежився участю по даній справі в якості відповідача –КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна".

Разом з тим, відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) до створення єдиної системи органів реєстрації прав а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Крім того, згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (z0157-02) , реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі –БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Отже, відповідно до вказаного Положення, комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють тільки реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

В той же час, відповідачем по даній справі у спорі про визнання права власності на майно виступило саме бюро технічної інвентаризації, яке, згідно вимог вказаних правових норм, вправі тільки здійснювати реєстрацію такого права і яке, по суті, це право не оспорювало.

Також, звертає на себе увагу і те, що відповідно до довідки-характеристики, виданої МБТІ 29.05.2008р. за № 1341233 та відомостей, що містяться стосовно нерухомого майна, по вул. Лісній, 80 (Світлій, 9) у місті Києві, загальна площа кожного із спірних об’єктів нерухомості становить: будинку фінського –81,00 кв.м., фарбувального складу –63,30 кв.м. і виробничої споруди –521,20 кв.м., тоді як згідно постанови суду загальна площа кожного із вказаних спірних об’єктів, право власності на які визнано за Позивачем становить, відповідно: будинку фінського –72,00 кв.м., фарбувального складу –51,2 кв.м., виробничої споруди –923,5 кв.м., у тому числі: першого поверху –895,7 кв.м. і другого поверху –27,8 кв.м. При цьому, судом не було зазначено –на підставі яких саме доказів він прийшов до таких висновків.

За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати всі обставини, які мають значення для справи, коло осіб, прав і обов’язків яких стосується рішення по даній справі, за необхідності –для вирішення питання про терміни будівництва спірних об’єктів –призначити по справі будівельно-технічну експертизу і, відповідно до встановленого та вимог закону, вирішити спір.

Разом з тим, враховуючи те, що ЗАТ "Бортницьке ВТП "АГРОСЕРВІС" було також подано касаційну скаргу, яка прийнята до розгляду касаційною інстанцією, на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.11.2005р. про вжиття запобіжних заходів яка, згідно матеріалів справи, ухвалою цього ж суду від 15.11.2005р., була скасована, що свідчить про відсутність предмету такого оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційне провадження у цій частині, підлягає припиненню.