Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_6 дов.,

від відповідача не з'явилися,

від скаржника ОСОБА_4 дов.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до приватного підприємства "Фельдграу" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2009 р., укладеного між приватним підприємством "Фельдграу" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5; визнання права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на наступне майно: будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1: червоний куточок (диспетчерська) площею 75,2 кв.м. (літ. "А-1"), критий тік площею 1650,7 кв.м. (літ. "Б"), майстерня №2 площею 350,1 кв.м. (літ. "В-1"), гараж площею 298,9 кв.м. (літ. "Г-1"), майстерня №1 площею 363,9 кв.м. (літ. "Д-1"), майстерня площею 92,4 кв.м. (літ. "Е-1"), майстерня площею 26,0 кв.м. (літ. "Ж-1"), пункт штучного запліднення площею 28,8 кв.м. (літ. "3-1"), силосна траншея площею 1750,8 кв.м. (літ. "И"), корівник №10 площею 1729,7 кв.м. (літ. "К-1"), молоко блок площею 322,7 кв.м. (літ. "Л-1"), корівник №7 площею 1582,3 кв.м. (літ. "М-1"), дизельна електростанція площею 25,3 кв.м. (літ. "Н-1"), дизельна електростанція площею 46,1 кв.м. (літ. "О-1"), кузня площею 18,2 кв.м. (літ. "П-1"), зерносховище ангарного типу площею 499,5 кв.м. (літ. "Р-1"), олійниця площею 132,8 кв.м. (літ. "С-1"), підвал площею 214,5 кв.м. (літ. "Т-1"), кладова з підвалом площею 316,4 кв.м. (літ. "У-1"), цукровий склад площею 102 кв.м. (літ. "Ф-1"), зерносклад площею 901,3 кв.м. (літ. "Х-1"), автогараж площею 1049,4 кв.м. (літ. "4-1"), ангар площею 809 кв.м. (літ. "Ц-1"), ангар площею 842,6 кв.м. (літ. "ІП-1"), вагова площею 46 кв.м. (літ. "Щ-1"), мийка автотранспортної техніки площею 3 кв.м., теслярська майстерня площею 100 кв.м., площадка з твердим покриттям току площею 1300 кв.м., паркан довжиною 234,7 м. пог. (№1), паркан довжиною 471,7 м. пог. (№2)., будівлю контори (літ. "А-1") площею 183 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року у справі № 29/174-09 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 (уповноважена особа) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.04.09 року скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 03 березня 2009р. між ФОП ОСОБА_5 та ПП "Фельдграу" був підписаний договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого згідно технічних паспортів стали: будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1: червоний куточок (диспетчерська) площею 75,2 кв.м. (літ. "А-1"), критий тік площею 1650,7 кв.м. (літ. "Б"), майстерня №2 площею 350,1 кв.м. (літ. "В-1"), гараж площею 298,9 кв.м. (літ. "Г-1"), майстерня №1 площею 363,9 кв.м. (літ. "Д-1"), майстерня площею 92,4 кв.м. (літ. "Е-1"), майстерня площею 26,0 кв.м. (літ. "Ж-1"), пункт штучного запліднення площею 28,8 кв.м. (літ. "3-1"), силосна траншея площею 1750,8 кв.м. (літ. "И"), корівник №10 площею 1729,7 кв.м. (літ. "К-1"), молоко блок площею 322,7 кв.м. (літ. "Л-1"), корівник №7 площею 1582,3 кв.м. (літ. "М-1"), дизельна електростанція площею 25,3 кв.м. ( літ. "Н-1"), дизельна електростанція площею 46,1 кв.м. (літ. "О-1"), кузня площею 18,2 кв.м. (літ. "П-1"), зерносховище ангарного типу площею 499,5 кв.м. (літ. "Р-1"), олійниця площею 132,8 кв.м. (літ. "С-1"), підвал площею 214,5 кв.м. (літ. "Т-1"), кладова з підвалом площею 316,4 кв.м. (літ. "У-1"), цукровий склад площею 102 кв.м. (літ. "Ф-1"), зерносклад площею 901,3 кв.м. (літ. "Х-1"), автогараж площею 1049,4 кв.м. (літ. "4-1"), ангар площею 809 кв.м. (літ. "Ц-1"), ангар площею 842,6 кв.м. (літ. "Ш-1"), вагова площею 46 кв.м. (літ. "Щ-1"), мийка автотранспортної техніки площею 3 кв.м., теслярська майстерня площею 100 кв.м., площадка з твердим покриттям току площею 1300 кв.м., паркан довжиною 234,7 м. пог. (№1), паркан довжиною 471,7 м. пог. (№2).

Відповідно до рішення № 3 виконавчого комітету Залиманської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 15 січня 2008р. "Про оформлення права власності на нежитловий об'єкт по АДРЕСА_1" та рішення №17 виконавчого комітету Залиманської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 16 квітня 2008р. вищеперелічені об’єкти належать ПП "Фельдграу".

Крім цього, предметом договору купівлі-продажу стала будівля контори (літ "А-1") площею 183 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2.

Як було встановлено судом першої інстанції право власності на зазначене нерухоме майно виникло у відповідача згідно акту приймання-передачі майна ПП АФ "Меліса" у власність ПП "Фельдграу" згідно договору від 01.09.2006 р. в якості бартерного розрахунку за виконані підприємством сільськогосподарські роботи.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, позивач зобов"язався сплатити підприємству 71250,0 грн., в п.1.4. сторонами було узгоджено, що ціна, за якою відчужується нерухоме майно, становить 71250,0грн. Позивачем зазначена сума була сплачена 03 березня 2009р.

Позивач попередньо домовився про те, що зазначений договір (оскільки його предметом є нерухоме майно) буде посвідчено 23 березня 2009 р. нотаріально з покладенням усіх витрат на підприємство про що було зафіксовано в самому договорі(п.2.1.4.).

Натомість, відповідач відмовився від нотаріального посвідчення договору, мотивуючи це відсутністю коштів на необхідність отримання свідоцтва про право власності, проведення технічної інвентаризації, нотаріальні та пов'язані з ними послуги, держмито тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновками суду, оскільки останні протирічать нормам процесуального і матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вирішуючи даний спір, суд не залучив до участі у справі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 права та законні інтереси яких порушено внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення справи і прийняття законного і обгрунтованого рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111 -10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення помилково посилається на норми матеріального права, які не стосуються предмету спору.

Статті 218 та 220 Цивільного кодексу України лише є підставою для визнання договору дійсним, проте суд не застосував ці норми.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення у справі, суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, неналежним чином застосував норми діючого законодавства та неповно дослідив обставини справи, у зв’язку з чим, прийняте у справі рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5, 111 7, 111 9 - 111 11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.09 року по справі № 29/174-09 скасувати.

3. Справу направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.