Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні 03.06.2010 р. оголошено перерву до 10.06.2010 р.

У серпні 2009 року ТОВ "МОДУЛЬ" звернулося до господарського суду з позовом до СПД-ФО ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні власністю.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення дії договорів про надання місць для розміщення двох контейнерів та надання торговельних місць, укладених між сторонами, СПД-ФО ОСОБА_4 відмовляється звільнити надані йому тимчасово місця та вивести контейнери з ринку.

У свою чергу, у листопаді 2009 року СПД-ФО ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ "МОДУЛЬ" про зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні підприємницької діяльності та про встановлення заборони щодо укладення договорів на обслуговування контейнера та надання торгового місця із підприємцями ринку. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "МОДУЛЬ" є неналежним землекористувачем або орендатором земельної ділянки, оскільки у нього відсутній договір оренди земельної ділянки із Одеською міською радою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2009 р. (суддя Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 р. (судді: Туренко В.Б., Бандура Л.І., Поліщук Л.В.), позов задоволено: зобов'язано СПД-ФО ОСОБА_4 усунути перешкоди ТОВ "МОДУЛЬ" в користуванні власністю –спорудами ринку "Стовповий" та складу ТНС та здійснення підприємницької діяльності на ринку шляхом припинення провадження підприємницької (торгівельної) діяльності на продовольчому міні-ринку "Стовповий" за адресою: вул. Стовпова, 17-а, у належних їй контейнерах та вивозу цих контейнерів з ринку; в зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, СПД-ФО ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14.08.1998 р. між Виконкомом Одеської міської ради та Компанією "Золотий дім" укладено договір № 98, згідно умов якого Виконком Одеської міської ради передав Компанії за рахунок земель запасу міста в тимчасове користування на умовах оренди терміном до 31.12.2005 р. земельну ділянку площею 3715 м2 по вул. Стовповій, 17, що раніше перебувала у користуванні ВАТ "Пресмаш" за згодою останнього, для будівництва тимчасового оптового продовольчого міні-ринку.

З метою здійснення підприємницької діяльності 05.12.2001 р. ТОВ "Модуль" уклало з Компанією "Золотий дім" договір № 02-12/2001 купівлі-продажу споруд, за яким ТОВ "Модуль" придбало у Компанії "Золотий дім" споруду –тимчасовий продовольчий міні-ринок "Стовповий" за адресою: м. Одеса, вул. Стопова,17.

Діяльність міні-ринку "Стовповий" здійснюється на підставі дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, виданих ТОВ "МОДУЛЬ" Одеською міською радою.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судами встановлено, що 01.01.2005 р. між ТОВ "МОДУЛЬ" та СПД-ФО ОСОБА_4 укладено Договір № 29-01/05 та Договір № 41-01/05 обслуговування контейнера і надання торгового місця на міні-ринку "Стовповий", згідно умов яких ТОВ "МОДУЛЬ" надало СПД-ФО ОСОБА_4 місця № 29, № 41 для встановлення 20-ти футового контейнера, а також по одному торговельному місцю для встановлення прилавків перед контейнером.

Порядок надання торговельних місць на ринку визначається Правилами торгівлі на ринках, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 (z0288-02) .

Відповідно до п. 6 зазначених договорів строк їх дії закінчується 31.03.2005 р.

Згідно п. 5.1. договорів у випадку припинення дії договору ТОВ "МОДУЛЬ" має право вимагати від власника контейнера здійснити демонтаж контейнера і вивезення його з території ринку, а власник контейнера зобов'язаний виконати вимоги ТОВ "МОДУЛЬ".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк дії Договору № 29-01/05 та Договору № 41-01/05 закінчився 31.03.2005 р. Дані договори сторонами продовжені не були.

ТОВ "МОДУЛЬ" посилаючись на умови договорів звернувся до СПД-ФО ОСОБА_4 з вимогами демонтувати контейнери та вивезти їх з території ринку.

Однак, СПД-ФО ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання за укладеними договорами, зокрема, не демонтувала встановлені контейнери та не вивезла їх з території міні-ринку "Стовповий", що свідчить про здійснення нею перешкод в користуванні ТОВ "МОДУЛЬ" своєю власністю.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірних та обґрунтованих висновків щодо задоволення первісного позову

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в зустрічному позові з огляду на те, що надання торговельного місця для торгівлі на міні-ринку не є ідентичним наданню земельної ділянки в оренду, а тому такі правовідносини не можуть бути врегульовані нормами земельного законодавства, на які посилається СПД-ФО ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду винесена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм законодавства при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 р. у справі № 24/136-09-4305 залишити без змін.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.