Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Розпорядженням №02.03-10/343 від 19.05.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №2/10-134 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Ковтонюк Л.В., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору від 26.11.2008р. укладеним на умовах, визначених в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.03.2009р. до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Тернопільську міську раду, Тернопільську обласну державну адміністрацію.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.09.2009р. (суддя Колубаєва В.О.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано, що договір від 26.11.2008р. є договором оренди торгового місця від 26.11.2008р. Ввідну частину прийнято в редакції "Орендаря". Пункт 1.1 прийнято в редакції Орендаря. Тільки в другому реченні даного пункту замість слів "капітально влаштований" слід читати "влаштований на фундамент" та п.1.1 доповнено наступною редакцією "Торговельне місце передається в оренду для продажу товарів народного споживання". Пункт 1.2 прийнято в редакції Орендодавця. Із даного пункту слово "наступних" виключено. Пункт 1.1 договору прийнято в редакції Орендаря. Пункт 2.1 договору прийнято в редакції "Орендаря", тільки замість 01.12.2018р. слід читати 01.12.2015р." і далі по тексту. Пункт 3.1 договору прийнято в редакції Орендодавця. Пункт 3.2 договору прийняти в наступній редакції "Розмір плати за оренду торгового місця за 1 кв.м. становить 2,00грн. За 7,5 місць 15,00грн. За 30 днів 450,0грн." Плата за оренду проводиться не пізніше 20 числа біжучого місяця. Пункт 3.3 договору прийнято в наступній редакції: "Ринковий збір сплачується Орендарем до 5 числа поточного місяця в розмірі затвердженому рішенням сесії міської ради, який зараховується до місцевого бюджету. Розмір ринкового збору та номер рахунку, на який повинен перераховуватися ринковий збір до бюджету м. Тернополя повинні бути зазначені на дошці оголошень. Ринковий збір не входить до орендної плати". Пункт 3.4 із договору виключено. Пункт 3.4.1 договору прийнято в наступній редакції: "Про зміну плати за оренду одного торгового місця Орендодавець повідомляє Орендаря в 10-дениий термін рекомендованою кореспонденцією, підтвердивши законність і обґрунтованість даної зміни належними документами. В разі незгоди "Орендаря" зі змінами орендної плати Орендодавець має право звернутися в суд з вимогою змінити умови договору". Доказом згоди зі зміною тарифу є одержання від "Орендаря" листа з такою згодою. Пункт 3.4.2 із договору виключено. Пункт 4.1 договору прийнято в редакції Орендодавця, доповнивши текст п.4.1 договору в редакції Орендаря. Тільки - в абз.7 п.4.1 після слів "повідомляти про це Орендаря" замість "за 3 місяця" читати "за 14 днів". А далі доповнити –"шляхом розміщення біля входу інформації та оповістити про це через засоби масової інформації та радіовузол ринку". З абз.8 п.4.1 договору в редакції Орендаря останнє речення виключено. Пункт 4.2 договору прийнято в редакції Орендодавця з наступними змінами: із абз.1 п.4.2 договору виключено слова: "не передавати право зайняття торгового місця іншим особам"; із абз.4 п.4.2 договору виключено наступні слова: "За торгівлю у вихідний день понеділок плата вноситься контролеру ринку з отриманням касового чеку". Пункт 4.2 договору доповнено наступним текстом: "Орендар має право: здавати кіоск в суборенду на час хвороби або відпустки, повідомивши про це Орендодавця за 2 дні до заключення договору суборенди; після припинення договору оренди продати кіоск особі, яку вважає, що вона може сплатити вартість даного кіоску, повідомивши про це Орендодавця за 1 місяць до заключення договору купівлі-продажу; виходити в понеділок для прибирання кіоску та інвентаризації товару. Пункт 5.1 договору доповнено текстом протоколу розбіжностей, тільки замість: "20% від річної орендної плати" слід читати: "5% від річної орендної плати". Пункт 5.3 договору прийнято в наступній редакції: "Даний договір може бути укладений на новий термін за додатковою згодою сторін в письмовій формі". Пункт 5.4 договору прийнято в редакції Орендаря, доповнивши абзацом: - "за згодою сторін та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України". Пункти 6.2 та 6.3 із договору виключено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині прийняття у відповідних редакціях п.п.2.1, 3.2, 5.1 спірного договору та прийняти нове рішення, яким вказані пункти договору визначити в редакції ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –державну інспекцію з контролю за цінами в Тернопільській області.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010р. (судді Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) рішення господарського суду Тернопільської області від 11.09.2009р.скасовано в частині прийняття п.п.3.2 та 5.1 договору оренди торгового місця від 26.11.2008р. та прийнято в цих частинах нове рішення: Пункт 3.2. договору оренди торгового місця від 26.11.2008р. викласдено в редакції позивача (орендодавця): "Розмір плати за оренду одного торгового місця становить 4,20грн. за один день з врахуванням податку на додану вартість. За оренду згідно п.1.1 даного договору торгових місць Орендар сплачує 819,00грн. за один місяць з врахуванням податку на додану вартість. Плата за оренду проводиться щомісячно в строк до 5-го числа поточного місяця." Пункт 5.1 договору оренди торгового місця від 26.11.2008р. прийнято в наступній редакції: "За несвоєчасне внесення плати Орендар сплачує пеню в розмірі 3% простроченої суми за кожен день прострочення. За невиконання Орендодавцем вимог п.4.1 даного договору останній сплачує Орендарю штраф в розмірі 3% від річної орендної плати. Невиконання обов'язків Орендодавцем підтверджується актом, складеним представниками Орендаря та Орендодавця, або актом, складеним Орендарем з представником зацікавленої організації." В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 11.09.2009р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010р., а рішення господарського суду Тернопільської області від 11.09.2009р. залишити в силі.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника позивача та ОСОБА_1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що згідно умов укладеного договору оренди земельної ділянки від 21.02.2003р. між Тернопільською міською радою як орендодавцем та ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", як орендарем, перший на підставі рішення від 26.11.2002р. надав, а товариство прийняло у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 2,300 га згідно з планом користування для обслуговування орендованих приміщень, яка розташована за адресою м. Тернопіль, вул. Живова, 9. Термін дії даного договору згідно п.2 встановлено сторонами до 01.03.2016р.

Відповідно до розд.1 Правил торгівлі на ринках міста Тернополя, затверджених рішенням сьомої сесії п'ятого скликання Тернопільської міської ради №5/7/13 від 07.03.2007р., ринок –це майновий комплекс, створений суб'єктом господарювання чи отриманий ним в орендне або інше користування на відведеній за рішенням Тернопільської міської ради або власній земельній ділянці, чи у стаціонарному приміщенні, на підставі погодженої та затвердженої належним чином архітектурно-проектній документації, зареєстрованій в установленому законом порядку, на території якого надаються послуги (в тому числі надання в оренду торгових місць) щодо створення та забезпечення належних умов для продавців і покупців в процесі ринкової купівлі-продажу товарів, за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

Цим же розділом Правил наведено визначення торгового місце, де зазначено, що торгове місце –це площа, відведена в установленому порядку особі, що торгує на ринку, для розміщення товару та необхідного для торгівлі інвентарем на власній або орендованій земельній ділянці.

Згідно із договором №514 укладеного 01.08.2002р. між позивачем, а саме його дочірнім підприємством "Сучасник" ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД" та відповідачем, останньому надано у строкове, терміном з 01.08.2002р. по 31.12.2007р., платне користування 15 кв.м. торгової площі за адресою вул. Живова, 9 в м. Тернополі, для встановлення споруди для торгівлі промтоварами за №14Д під кіоск-магазин.

Кіоск, згідно розділу 1 Правил торгівлі на ринках міста Тернополя - торговельний об'єкт для продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне або кілька робочих місць без торговельного залу для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кіоск встановлено відповідачем на орендованій земельній ділянці на фундаменті за власні кошти, що підтверджується квитанцією ЗАТ ТР МП до прибуткового касового ордеру від 16.05.2001р. на загальну суму 2 000,00грн.

Згідно із ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до ч.3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані погодити, зокрема, строк його дії.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений чинним законодавством будь-яким максимальним строком щодо укладення такого виду договорів з урахування відповідних обставин, а відтак, виходячи з того, що сторони самостійно не досягли згоди щодо строку дії договору та з урахуванням умов договору оренди земельної ділянки від 21.02.2003р., укладеного між Тернопільською міською радою та позивачем, а також те, що встановлений кіоск є власністю відповідача, що надає право останньому на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись ним, суди прийшли до висновку щодо встановлення строку дії договору оренди торгового місця до 01.12.2015р.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині п.3.2 договору оренди торгового місця прийняти в наступній редакції: "розмір плати за оренду торгового місця за 1 кв.м. становить 2,00грн., за 7,5 місць 15,00грн., за 30 днів 450,00грн. Плата за оренду проводиться не пізніше 20 числа біжучого місяця", посиланням на розпорядження голови Тернопільської державної адміністрації №582 від 04.12.2003р. "Про граничні розміри плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих і непродовольчих товарів", яким зокрема (п. 1) визначався граничний розмір плати за послугу по одному торговельному місцю за 1 день на ринку позивача – 2,00грн., а також відповідні коефіцієнти, що застосовуються від місця розташування, та право ринків довільно диференціювати такі тарифи залежно від вигідності місця розташування для продавця, то з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що в необладнаних ринком торгових місцях в некапітальних спорудах розрахована сума плати за оренду одного торгового місця склала 4,20грн. за один день.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції при дослідженні та встановлені плати за оренду торгового місця не взято до уваги та не досліджено тих обставин, що порядок та механізм розрахунку вказаних тарифів за оренду (утримання) торговельних місць вже був предметом розгляду в адміністративній справі №15а/76-1504, в якій задоволено позов ТОВ "Тернопільський міський ринок", скасовано рішення Державної інспекції контролю за цінами в Тернопільській області №21 від 19.03.2008р. про застосування до товариства економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, в тому числі і щодо нарахування останнім плати за надання в оренду торгових місць.

Враховуючи, що постановою господарського суду Тернопільської області від 30.07.2008р. в адміністративній справі №15а/76-1504, якою встановлено, що нарахований відповідачем граничний розмір плати за одне торгове місце в розмірі 5,18грн., з урахуванням вимог розпорядження голови ОДА №582 від 04.12.2003р. –є правомірним і таким, що не порушує державної дисципліни цін, ту обставину, що розпорядження голови ОДА №582 від 04.12.2003р. втратило свою чинність, а відповідного нормативно-правового акта стосовно встановлення граничних розмірів плати чи граничних рівнів цін для ринків обласна державна адміністрація станом на сьогоднішній день не приймала, але спірний договір повинен бути укладеним на виконання присудженого рішення у справі №2/21-322, що в п. 3.2. договору позивачем з урахуванням відповідних коефіцієнтів та диференціації розмірів тарифів встановлено розмір плати для відповідача за оренду одного торгового місця в сумі 4,20грн. за один день та те, що плата в розмірі 4,20грн. за оренду одного торгового місця за один день нарахована товариством і щодо інших підприємців, які здійснюють господарську діяльність поряд з відповідачем на ринку, в необладнаних ринком торгових місцях в некапітальних спорудах, в аналогічних умовах, що й відповідач, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення в частині встановлення ціни за оренду торгового місця та прийняття п.3.2. договору оренди торгового місця від 26.11.2008р. в редакції позивача.

Судом першої інстанції п.5.1. проекту договору прийнято в редакції протоколу розбіжностей відповідача, однак замість "20% від річної орендної плати" судом встановлено штрафі санкції за невиконання умов договору в розмірі 5% від річної орендної плати. Встановлюючи такий розмір штрафних санкцій, місцевий господарський суд виходив з того, що запропонований відповідачем розмір (20%) штрафних санкції є надмірно високими, а тим більше, що в проекті договору не передбачено штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань орендарем (відповідачем).

Однак, з таким висновком не погодився сул апеляційної інстанції зазначивши, що в силу ч.ч.4, 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем в своїй редакції п.5.1 договору встановив відповідальність для відповідача за несвоєчасне внесення плати в розмірі 3 % пені за кожен день прострочки, то суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що доцільно встановити і для відповідача аналогічну відповідальність у вигляді штрафу 3 % від річної орендної плати.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 111 -7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111 -5, 111 -7, 111 -9, 111 -11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010р. у справі №2/10-134 залишити в силі.

постанова не підлягає повторному касаційному оскарженню.