Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Прокурор м. Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ПП ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки по вул. Засумська, 3/1 площею 0,06 га, укладеного 17.10.2008 р. між Сумською міською радою та ПП ОСОБА_6 та зобов’язати відповідача звільнити зайняту земельну ділянку, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України та статтю 124 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Сумської міської ради від 06.02.2008 р. № 1229-МР "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_6" надано згоду відповідачу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення квіткового павільйону, рішенням ради від 24.09.2008 р. № 1817-МР відповідачу надано в оренду земельну ділянку по вул. Засумська, 3/1 площею 0,06 га, а рішенням ради №2160-МР від 26.11.2008 р. затверджено договір оренди земельної ділянки від 17.10.2008 р., укладений між радою та ПП ОСОБА_6

Проте, вказані рішення ради та договір оренди земельної ділянки, укладений з відповідачем є незаконними, оскільки, в порушення приписів статті 124 Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка була передана відповідачу в оренду без проведення земельних торгів чи аукціону, у зв’язку з чим прокуратурою були випис ані Сумській міськраді приписи щодо усунення порушення норм законодавства.

В подальшому, Сумською міськрадою 27.05.2009 р. було прийнято рішення № 2640-МР "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради", яким оскаржувані рішення ради були скасовані, проте, договір оренди земельної ділянки від 17.10.2008 р. укладений між Сумською міською радою та ПП ОСОБА_6 досі є чинним, що стало підставою для звернення до суду про визнання недійсним такого договору.

30.09.2009 р. ПП ОСОБА_6 подала до господарського суду Сумської міської зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати недійсним та скасувати рішення Сумської міської ради від 27.05.2009 р. № 2640-МР "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. (v007p710-09) № 7-пр, яким встановлено, що нормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їх виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (а.с. 30-32).

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.09 р. (суддя Лиховид Б.І.) в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі.

Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення Сумської міської ради від 27.05.2009 р. № 2640-МР "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та відповідності законодавству вимог за зустрічним позовом та необґрунтованості вимог прокурора.

За апеляційним поданням прокурора м. Суми Харківський апеляційний господарський суд (судді: Токар М.В., Івакіна В.О., Ільїн О.В.) переглянувши рішення господарського суду Сумської області від 12.10.09 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.01.2010 р. залишив його без змін.

Прокурор м. Суми подав до Вищого господарського суду України касаційну подання, в якому постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 17.10.2008 р. між Сумською міською радою та ПП ОСОБА_6, а щодо зустрічного позову провадження у справі припинити, обґрунтовуючи доводи касаційного подання неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а також залишенням судами поза увагою порушення приписів статті 124 Земельного кодексу України щодо проведення аукціону чи земельних торгів при наданні відповідачу дозволу на оренду спірної земельної ділянки та укладенні договору.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Сумської міської ради № 1229-МР від 06.02.2008 р. "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ПП ОСОБА_6" надано згоду відповідачу за первісним позовом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Засумська, 3/1, орієнтовною площею 0,030 га. за рахунок земель, що знаходяться в користуванні Сумської гімназії № 1 за згодою, під розміщення квіткового павільйону.

Рішенням Сумської міської ради № 1817-МР від 24.09.2008 р. "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям, і підприємцям" ПП ОСОБА_6 надано в оренду земельну ділянку площею 0.06 га.

17.10.2008 р. Сумською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_6 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 3904, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ради від 24.09.2008 р. № 1817-МР надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1 під розміщення квіткового павільйону, терміном до 24.09.2013 р.

Рішенням Сумської міської ради № 2160-МР від 26.11.2008 р. "Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок" затверджено вказаний договір оренди земельної ділянки.

27.05.2009 р. Сумська міська рада рішенням № 2640-МР "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради" скасувала раніше прийняті рішення № 1229- МР від 06.02.2008 р., № 1817-МР від 24.09.2008 р., № 2160-МР від 26.11.2008 р. та доручила правовому управлінню Сумської міської ради в судовому порядку визнати договір оренди земельної ділянки по вул. Засумська, 3/1 з ПП ОСОБА_6 нечинним.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за первісним позовом у даній справі є вимога прокурор м. Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки по вул. Засумська, 3/1 площею 0,06 га, укладеного 17.10.2008 р. між Сумською міською радою та ПП ОСОБА_6 та зобов’язати відповідача звільнити зайняту земельну ділянку, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, з огляду на порушення вимог статті 124 Земельного кодексу України та укладення спірного договору без проведення аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного судочинства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Судами під час розгляду справи було встановлено, що ПП ОСОБА_6 зверталась за наданням їй земельної ділянки в 2005 - 2007 р. р., що підтверджується зокрема висновком Управління земельних ресурсів у м. Суми № 856/01.23 від 04.12.2007 р. щодо можливості надання земельної ділянки ПП ОСОБА_6 під розташування квіткового павільйону за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 3/1, оскільки зазначений висновок надається за результатами розгляду звернення особи, яка бажає отримати в користування земельну ділянку.

За приписами частини 3 статті 124 Земельного кодексу України в редакції що діяла до внесення змін та на момент звернення ПП ОСОБА_6 з клопотанням про відведення земельної ділянки, передача в оренду земельної ділянки громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку встановленому статтями 118,123 цього Кодексу.

6 лютого 2008 р. рішенням Сумської міської ради № 1229-МР "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_6" відповідачу за первісним позовом ОСОБА_6 була надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Засумська, 3/1.

Зі змісту рішення ради № 1229-МР від 6.02.1008 р. вбачається, що воно прийняте на підставі звернення ПП ОСОБА_6 та наданих документів, відповідно до статей 12, 124, пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) та пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що оскільки ПП ОСОБА_6 звернулась до Сумської міської ради за виділенням земельної ділянки до внесення відповідних змін до статті 124 Земельного кодексу України, яким передбачалось надання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності виключно на аукціонах, а також, враховуючи, що рішенням Сумської міської ради № 1229-МР ОСОБА_6 була надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то положення статті 124 Земельного кодексу України, з урахуванням внесених до неї змін, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, у зв’язку з чим вимоги прокурора за первісним позовом є необґрунтованими.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за зустрічним позовом є вимога ПП ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення Сумської міської ради № 2640-МР від 27.05.2009 р. "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради" з посиланням, зокрема, на відсутність у органів місцевого самоврядування щодо скасування власних рішень, після їх виконання, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. (v007p710-09) № 7-пр.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Дана норма закону вимагає від органів місцевого самоврядування прийняття законних, обґрунтованих та вмотивованих рішень.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

З рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. (v007p710-09) № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України (254к/96-ВР) , статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Судами встановлено, що рішення Сумської міської ради № 1229-МР від 06.02.2008 р., № 1817-МР від 24.09.2008 р. та № 2160-МР від 26.11.2008 р. є ненормативними правовими актами, оскільки звернені до окремого суб'єкта, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

В наслідок цих рішень відбулись юридичні події та факти, а саме виготовлення технічної документації, укладання договору оренди земельної ділянки від 17.10.2008 р., його державна реєстрація, встановлення меж земельної ділянки в натурі, фактичне користування земельною ділянкою, здійснення платежів з орендної плати.

Тобто, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що на даний момент вказані рішення Сумської міської ради є виконаними і не можуть бути скасованими.

Підставами для визнання недійсним акта державного чи іншого органу є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Наведені підстави є вичерпними і таких підстав, як відміна попереднього рішення про відведення земельної ділянки, надання її в оренду та затвердження договору оренди, даний перелік не містить.

Проте, в рішенні Сумської міської ради №2640-МР від 27.05.2009 р. "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради" від 27.05.2009 р. відсутні будь-які посилання на порушення чинного законодавства при прийнятті скасованих рішень, а лише зазначено "з метою недопущення поручень".

Враховуючи викладене суди дійшли висновку, що Сумська міська рада, скасовуючи рішенням № 2640-МР від 27.05.2009 р. "Про скасування деяких рішень Сумської міської ради" прийняті раніше рішення щодо земельної ділянки з ПП ОСОБА_6, фактично порушила право відповідача за первісним позовом на оренду земельної ділянки, у зв’язку з чим зазначене рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

А тому, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судами першої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 –43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційному поданні доводи прокурора не відповідають встановленим судами обставинам справи та приписам чинного законодавства, у зв’язку з чим не приймаються колегією суддів до уваги.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 р. у справі № 13/229-09 та рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2009 р. залишити без змін, а касаційне подання –без задоволення.

постанова набирає чинності з дня її прийняття та відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. (v008p710-10) касаційному оскарженню не підлягає.