Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" на рішення господарського суду Чернівецької області від 19.08.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2009р.

у справі №12/26 господарського суду Чернівецької області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз"

треті особи Дочірнє підприємство "Укргазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

Об’єднане диспетчерське управління Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

про стягнення 10 199 796,43грн.

за участю представників:

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" – Ткаченко Р.Ю.;

ВАТ "Чернівцігаз" – Бойчук О.В.;

ДП "Укргазмережі" НАК "Нафтогаз України" – Мицько Р.М.;

ОДУ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" – Шикиринець Р.І.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Чернівецької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" 5955194,39грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно спожитого природного газу у січні 2008р.- листопаді 2008р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем у спірному періоді вибрано природний газ у кількості 29514,571тис.м3 з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", однак, договір на постачання природного газу для потреб населення між сторонами укладено не було, отже, підстав для споживання природного газу у відповідача не було. При цьому, позивач вказує на те, що відповідач не повернув безпідставно спожитий природний газ, у зв’язку з чим компанія вимагає відшкодування його вартості (т.1 а.с.4-6).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" збільшило заявлені ним вимоги та просить стягнути з відповідача 10 199 796,43грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно спожитого природного газу у періоді з вересня 2007р. по грудень 2008р. (т.2 а.с.27-28).

Відповідач у справі – ВАТ "Чернівцігаз" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

- не доведено належними і допустимими доказами факт споживання ВАТ "Чернівцігаз" природного газу у спірному періоді з ресурсів позивача;

- позивач відмовився укладати договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді і не здійснював поставки природного газу ВАТ "Чернівцігаз" (т.2 а.с.49-50, 67-70).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Об’єднане диспетчерське управління Дочірньої компанії "Укртрансгаз" (т.1 а.с.48).

Третя особа –Об’єднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" у поясненні на позов вказує, що:

- надати інформацію щодо використання природного газу ВАТ "Чернівцігаз" та її споживачами неможливо, оскільки було видано дві ліцензії на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом –відповідачу та ДП "Укргазмережі" НАК "Нафтогаз України";

- між вказаними особами не досягнуто домовленості щодо розподілу місячних обсягів природного газу, а відповідач не надав власної звітної інформації щодо надходження і розподілу природного газу за 2007-2008рр., що унеможливлює здійснення обліку природного газу по кожному з них (т.1 а.с.71).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.08.2009р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 10 199 796,43грн. (т.2 а.с.134-136).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- ДП "Укргазмережі" НАК "Нафтогаз України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території, у т.ч. м. Чернівці та Чернівецької області;

- другу ліцензію на право здійснення господарської діяльності з постачання природного газу територією Чернівецької області видано відповідачу у справі –ВАТ "Чернівцігаз";

- між сторонами не було укладено договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді;

- відповідачем не укладався договір на транспортування газу магістральними газопроводами та технічних угод з газотранспортними підприємствами;

- не зважаючи на те, що договір на постачання природного газу укладений не був, відповідач у спірному періоді використав 48249,288тис.м3 природного газу з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вартість якого становить 10199796,43грн

- відповідний обсяг природного газу отриманий відповідачем без достатніх на те підстав, однак, не повернутий відповідачем на вимогу позивача;

- отриманий відповідачем природний газ неможливо повернути у натурі, отже, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача його вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ "Чернівцігаз" подало апеляційну скаргу, під час розгляду якої ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2009р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України " (т.3 а.с.71-72).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. рішення господарського суду Чернівецької області від 19.08.2009р. залишено без змін (т.3 а.с.86-92).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Чернівцігаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.3 а.с.95-100).

Відповідач у справі – ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити в силі (т.3 а.с.119-123).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача відшкодувати позивачу вартість безпідставно спожитого у вересні 2007р. –грудні 2008р. природного газу, повернути який у натурі неможливо.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

У період з вересня 2007р. по грудень 2008р. відповідачем вибрано 48249,288тис.м3 природного газу з ресурсів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", який у подальшому спожитий населенням. При цьому, судами встановлено, що договір на постачання природного газу для потреб населення у спірному періоді між сторонами не укладений, що стало підставою для висновку судів про безпідставність отримання відповідачем вказаного обсягу природного газу, який у подальшому переданий споживачам.

Факт вибірки відповідачем природного газу у заявленому позивачем обсязі та подальшої поставки його споживачам у спірному періоді встановлений судами на підставі дослідження та оцінки у сукупності поданих доказів. Зокрема, загальний обсяг вибраного природного газу у спірному періоді, як встановлено судами, облікований ДП "Укргазмережі" в особі Чернівецької філії на підставі укладених з газотранспортними організаціями технічних угод, а обсяг газу, який спожито ДП "Укргазмережі", зафіксований відповідними актами приймання-передачі природного газу, які складені на підставі договорів на постачання газу та технічних угод. При цьому, різниця між загальним обсягом газу, який подано на територію Чернівецької області, та обсягом газу, який одержано ДП "Укргазмережі" в особі Чернівецької філії на підставі відповідних договорів, за висновком судів, є тим об’ємом газу, який спожито ВАТ "Чернівцігаз" протягом спірного періоду без наявності договору на постачання природного газу.

Крім того, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція виходила також з того, що додатково обсяг спожитого у спірному періоді природного газу підтверджується актом узгодження обсягів природного газу на території ліцензованої діяльності ВАТ "Чернівцігаз" у 2008р., в редакції відповідача, відповідно до якого обсяги спожитого відповідачем природного газу для потреб промислових споживачів визначено в обсязі 1 567,947тис. м3 з незначною розбіжністю (на 0,193тис.м3 більше ніж вказано в акті ДП "Укргазмережі"), що на думку апеляційної інстанції свідчить про правильність облікових даних ДП "Укргазмережі".

Разом з тим, такого висновку апеляційна інстанція дійшла без врахування того, що у даній справі позивачем заявлені вимоги щодо природного газу, який спожитий споживачами відповідача, що віднесені до категорії " населення", а не "промислові споживачі", дані щодо яких досліджувались апеляційною інстанцією.

Суд першої інстанції, оцінюючи вказаний акт, зазначив про те, що відповідач визначив обсяг спожитого ним у 2008р. природного газу для потреб населення у розмірі 29 711,998тис.м3.

При цьому, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не з’ясовано, чи узгоджувались між ДП "Укргазмережі" та ВАТ "Чернівцігаз" обсяги природного газу, який спожитий на території ліцензованої діяльності відповідача, у вересні-грудні 2007р., хоча у даній справі заявлені вимоги не лише щодо газу спожитого у 2008р., але й у вересні-грудні 2007р.

Таким чином, обсяг спожитого природного газу у спірному періоді відповідачем фактично встановлено лише за даними ДП "Укргазмережі" та позивача.

Крім того, задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10199 796,43грн. в рахунок відшкодування вартості 48249,288тис.м3 природного газу, суд першої інстанції, що у подальшому не усунуто апеляційною інстанцією, не з’ясував обставини справи, що підлягали встановленню для правильного вирішення спору даній справі.

Так, відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. При цьому, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно вибраного відповідачем природного газу, суд першої інстанції виходив з того, що повернутий позивачу майно в натурі –природний газ неможливо, оскільки він спожитий безпосередніми споживачами.

Вартість природного газу, як вбачається з матеріалів справи, визначена позивачем з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (605-2006-п) . Вартість спожитого відповідачем природного газу, яка визначена позивачем відповідно до вказаного нормативного акта, визнана обгрунтованою судами першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, зазначений нормативний акт визначає порядок формування ціни на природний газ для визначених цією постановою суб’єктів, яким поставляється природний газ, та її корегування. Таким чином, зазначеним актом не визначається порядок визначення вартості майна, яке, як стверджує позивач, безпідставно набуте відповідачем, у зв’язку з чим зазначений нормативний акт безпідставно застосований судами до спірних правовідносин.

Так, вартість та ціна майна не є тотожними поняттями; вартість майна може відрізнятись від ціни, за яку продається відповідне майно. При цьому, вартість майна може бути нижча від ціни, за яку воно продається, і навпаки.

Таким чином, судами не було встановлено також фактичну вартість природного газу, вибраного відповідачем у спірному періоді без укладення відповідного договору.

Враховуючи неповне з’ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору у даній справі, що є порушенням норм процесуального права, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суд першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню газифікації "Чернівцігаз" задовольнити частково.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 19.08.2009р. у справі №12/26 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.