Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Севастопольського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

07.07.2006 між Спільним українсько-германсько-британським підприємством "Олвіс" (кредитор), ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" (боржник) та Корпорацією "Тролайнинг Україна2 (поручитель) укладений договір б/н, пунктом 1 якого передбачено, що на день підписання даного договору заборгованість боржника перед кредитором згідно з наказами господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2004 у справі № 2-2/92-2004 та від 07.09.2004 у справі № 2-22/5150-2004 складає 834597,12 грн.

Відповідно до пункту 2 договору, кредитор зобов’язується протягом одного робочого дня з дня підписання цього договору відкликати заяву з відділу державної виконавчої служби з примусового виконання боргу у розмірі 834597,12 грн.

В свою чергу, боржник прийняв на себе зобов’язання виплатити кредитору у добровільному порядку, визначеному у пункті 6 договору, суму у розмірі 400000,00 грн. (пункт 3 договору). В пункті 6 договору сторони обумовили графік погашення заборгованості боржником окремими траншами розміром 40000,00 грн. Зазначена сума була перерахована ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" на розрахунковий рахунок Спільного українсько-германсько-британського підприємства "Олвіс" з призначенням платежів як на виконання зобов’язань за договором б/н від 07.07.2006, про що свідчать копії платіжних доручень №334 від 19.01.2007, №520 від 08.02.2007, №785 від 15.03.2007, №1436 від 30.05.2007, №1899 від 24.07.2007, №2162 від 29.08.2007, №625 від 19.11.2007, №155 від 17.10.2006, №368 від 14.11.2006, №58 від 14.12.2006.

У той же час, 25.06.2008 між відповідачем (цедент) та приватним підприємством "Юридичне агентство "Кримконсалтінг" (цесіонарій) укладений договір цесії №1, за умовами якого цедент передає (відступає), а цесіонарій приймає право стягнення з закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" та Корпорації "Тролайнинг Україна" разом або з кожного окремо кредиторську заборгованість за договором від 07.07.2006, а також проценти, інфляційні нарахування та неустойку, передбачені вказаним договором та чинним законодавством.

Невиконання відповідачем вимоги цесіонарія - приватного підприємства "Юридичне агентство "Кримконсалтінг" про сплату 417597,12 грн. заборгованості, а також пені, річних та інфляційних втрат, з’явилось підставою для звернення приватного підприємства "Юридичне агентство "Кримконсалтінг" до суду з позовом про примусове стягнення зазначених коштів, за результатом розгляду якого рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 у справі № 2-7/8484-2008, залишеним без зміни постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009, договір від 07.07.2006, укладений між ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод", Спільним українсько-германсько-британським підприємством "Олвіс" та Корпорацією "Тролайнинг Україна", визнаний недійсним з моменту його укладення.

Вказаним рішенням встановлено, що при укладенні договору від 07.07.2006, його сторонами фактично змінений порядок та спосіб виконання судових рішень, що є неприпустимим, адже можливість припинення обов’язку боржника з виконання судових рішень про стягнення грошової заборгованості заміною іншим обов’язком законодавчо не передбачено, у зв’язку з чим даний договір має бути визнаний недійсним. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 зазначене рішення суду від 03.02.2009 залишено без зміни.

Позивач, посилаючись на вимоги частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, частини другої статті 208 Господарського кодексу України, вважає, що грошові кошти в сумі 400000,00 грн., перераховані ним відповідачу на виконання правочину, який визнаний недійсним, повинні бути повернені позивачу шляхом застосування двосторонньої реституції.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.09.2009 (суддя В.Алсуф’єв) позовні вимоги задоволені у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з СУГБП "Олвіс" на користь ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" 400000 грн., отриманих за недійсним правочином, всього з урахуванням судових витрат 404236 грн., про що виданий наказ.

Зважаючи на те, що підставою укладення між сторонами договору від 07.07.2006, який визнаний судом недійсним, було, зокрема, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2004 у справі № 2-2/92-2004, яким присуджено до стягнення з ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" на користь СУГБП "Олвіс" 410359,25 грн., 02.10.2009 СУГБП "Олвіс" звернулося до ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до статті 202 Цивільного кодексу України.

У листопаді 2009 року СУГБ "Олвіс" звернулося до суду з підстав, передбачених статтею 117 Господарського процесуального кодексу України, з заявою про визнання наказу від 25.09.2009 таким, що не підлягає до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.11.2009 (суддя О. Юріна) наказ господарського суду м. Севастополя від 25.09.2009, виданий на виконання рішення у справі № 5020-1/054 визнаний таким, що не підлягає до виконання.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 (колегія суддів: В.Лисенко, В.Сотула, В.Голик) ухвала у справі скасована, у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

постанова суду мотивована таким.

На виконання договору від 07.07.2006, який визнаний недійсним, СУГБП "Олвіс" (боржник) відкликав з органу ДВС наказ про примусове виконання рішення від 08 –27.04.2004 у справі № 2-2/92-054 про стягнення на його користь з ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" 410359,25 грн.

Клопотання боржника після визнання недійсним договору від 07.07.2006 про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання, судом було відхилене.

А тому у СУГБП "Олвіс" відсутні докази про наявність у ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" грошових зобов’язань.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СУГБП "Олвіс" посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови норм права. Скаржник просить постанову у справі скасувати, залишивши без зміни ухвалу у справі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" звернувся з позовом про присудження до стягнення з СУГБП "Олвіс" 400000 грн., як спосіб застосування реалізації за визнаним недійсним договором від 07.07.2006. Зазначені грошові кошти були перерахованими ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" у спосіб добровільного виконання рішення у справі №2-2/92-054, що стало підставою для відкликання СУГБП"Олвіс" виконавчого документа.

Відмова судом у поновленні пропущеного строку для пред’явлення наказу про примусове виконання рішення, не спростовує наявність такого боргу, який за договором від 07.07.2006 був визнаний ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" як отримане ним виконання іншою стороною, а тому при визнанні угоди недійсною підлягав поверненню.

Звернення СУГБП "Олвіс" з заявою про зарахування таких зустрічних однорідних вимог відповідає положенням статті 202 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу спільного українсько-германсько-британського підприємства "Олвіс" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 у справі № 5020-1/054 скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 20.11.2009 у справі № 5020-1/054 залишити без зміни.