ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 березня 2010 р.
|
№ 50/41-09
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого –судді
|
Борденюк Є.М.
|
|
суддів :
|
Капацин Н.В. –(доповідача у справі), Самусенко С.С.
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
|
Приватного підприємства "Віфуд"
|
|
на постанову
|
Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2009
|
|
господарського суду
|
Харківської області
|
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"
|
|
до
|
Приватного підприємства "Віфуд"
|
|
про
|
розірвання договору та стягнення 74 423,92 грн.
|
|
за участю представників від:
|
|
позивача
|
Конторер Л.Л. (довір. від 09.03.10р.)
|
|
відповідача
|
Євпак А.П. (довір. від 23.10.09р.)
|
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Віфуд" про розірвання договору про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.05р. і стягнення з Приватного підприємства "Віфуд" заборгованості за комунальні послуги на суму 74 423,92 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.09р. у справі № 50/41-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.09р., задоволено позовні вимоги ТОВ "Вінамекс", стягнуто з Приватного підприємства "Віфуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" суму боргу в розмірі 74 423,92 грн. та судові витрати на суму 947,25 грн., розірвано договір від 26.04.05р., укладений між позивачем і відповідачем.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що у період з травня 2005 року по березень 2009 року відповідач не в повному обсязі виконував зобов'язання по оплаті спожитих комунальних послуг згідно договору про спільне використання комунальних технологічних мереж і відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.05р., що є істотним порушенням договору і підставою для його розірвання.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.09р. та рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.09р. у справі № 50/41-09, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що ним відключена система опалення від теплових мереж позивача, але позивач продовжує нараховувати платежі за подачу відповідачеві тепла, за розрахунками позивача підлягає оплаті заборгованість за теплову енергію на суму 96 737,09 грн., в той час як відповідач мав сплатити суму 12 471,37 грн., Приватне підприємство "Віфуд" має переплату за договором у розмірі 9 841,76 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій за договором від 26.04.05р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (Позивач) як основний споживач комунальних послуг мало здійснювати платежі за отримані комунальні послуги, а Приватне підприємство "Віфуд" (Відповідач) зобов'язувалося до оформлення у встановленому порядку договорів з відповідними комунальними службами відшкодовувати позивачеві його видатки по оплаті за спожиті комунальні послуги.
Відповідно до пунктів 1.4, 2.2.1 відповідач мав відшкодовувати не пізніше 10 числа поточного місяця позивачеві видатки по оплаті електроенергії, водопостачання, водовідведення, опалення на підставі показань лічильників за попередній місяць.
За доводами позивача відповідач за період з моменту підписання договору по 06.04.09р. мав сплатити за холодне водопостачання суму 11 613 грн., за гаряче водопостачання –11 318,75 грн., за водовідведення –13 657,39 грн., за електроенергію –56 645,49 грн., за опалення –96 737,05 грн., загальна сума нарахувань складає 189 971,68 грн. оплачено відповідачем суму 115 547,76 грн. Тобто, за розрахунками позивача загальний розмір боргу відповідача перед ним складає 74 423,92 грн.
Умови договору не містять ні розміру нарахувань, ні обсягу послуг, що споживаються чи підлягають споживанню відповідачем.
На обґрунтування позовних вимог позивач надав частину актів здачі-прийому робіт (надання послуг), які підписані відповідачем і скріплені його печаткою, акти здачі-прийому робіт за період з грудня 2006 року по січень 2008 року зі сторони відповідача підписувалися особою, посадове становище якої не зазначено (Лесь О.І), підпис цієї особи печаткою відповідача не скріплений, акти здачі-приймання робіт за період з лютого по жовтень 2008 року зі сторони відповідача ніким не підписані.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір не містить грошового вираження (ціни) послуг, іншими документами вартість наданих послуг не обґрунтована суди попередніх інстанцій передчасно прийшли до висновку про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 74 423,92 грн.
Також матеріали справи не містять доказів розмірів фактичного споживання комунальних послуг відповідачем, зокрема за показниками лічильників, що могло б підтверджувати систематичне невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 26.04.05р. і, як наслідок, розірвання цього договору у відповідності до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не підтверджені належними доказами його позовні вимоги.
На обґрунтування касаційної скарги відповідачем не надано доказів про відключення від позивача системи опалення, оскільки зміни до договору від 26.04.05р. щодо опалення не внесені, спільний документ про це з позивачем не складено, доданий відповідачем до справи акт здачі-приймання робіт від 28.07.08р., складений між замовником Нгуєн Хунг Лонг і ТОВ "Глорія" не підтверджує відключення подачі тепла у Приватного підприємства "Віфуд", іншими доказами цей факт не підтверджено, а тому доводи відповідача про відключення від системи теплопостачання слід вважати не доведеними.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.09р. та постанова Харківського апеляційного господарського суд від 17.12.09р. у даній справі не відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно ретельно дослідити обгрунтовуючі позов докази і відповідно з нормами матеріального права прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віфуд" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.09р. та рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.09р. у справі № 50/41-09 скасувати.
Справу № 50/41-09 передати до Господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий - суддя Є.М. Борденюк
Судді Н.В. Капацин
С.С. Самусенко