Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2009 (суддя Татенко В.М.) в позові відмовлено з тих мотивів, що спірні послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден безпосередньо пов'язані з перевезенням транзитних та експортних вантажів, у зв’язку з чим на підставі п.п.5.15,5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з поставки таких послуг звільняються від оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%.

ДП "Дельта-Лоцман" в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 84, 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України), ст.ст. 86, 186 Митного кодексу України, п.п.5.15,5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст.33, 34, 11112 ГПК України (1798-12) . Зокрема, скаржник вказує на недоведеність належними та допустимими доказами (вантажні митні декларації у справі відсутні) перевезення вантажів в митному режимі транзиту суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA, а тому і право відповідача на звільнення від оподаткування ПДВ не доведено. Судом не виконано вміщені в постанові ВГСУ від 07.04.2009 вказівки касаційної інстанції щодо витребування та дослідження вантажних митних декларацій для встановлення митного режиму вантажів (транзит тощо), перевезених вказаними іноземними суднами, та щодо розмежування спірної суми боргу і штрафних санкцій на послуги, надані позивачем стосовно експортних та транзитних вантажів відповідно.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судом першої інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення –скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області з наступних підстав.

Відмовляючи в позові в повному обсязі місцевий господарський суд виходив з того, що послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден, надані відповідачу позивачем в періоди з 07.06.2008р. по 30.06.2008р. та з 06.07.2008р. по 26.07.2008р., безпосередньо пов'язані з перевезенням транзитних та експортних вантажів на 7-ми іноземних суднах (SUKRIYE, яке ходить під прапором Мальти, SVYATOY PYOTR (Грузія), ДЕЛЬФИНУС (Російська Федерація), KING A (Грузія), DULDA (Туреччина), ВАНАДИЙ (Російська Федерація), CORVUS (Російська Федерація)), а тому на підставі п.п.5.15,5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з поставки таких послуг звільняються від оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%.

Однак, колегія не погоджується з висновками суду з огляду на таке.

В обґрунтування підстав для звільнення від нарахування ПДВ на послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден, надані позивачем стосовно експортних вантажів, перевезених суднами SUKRIYE, ДЕЛЬФИНУС, ВАНАДИЙ та CORVUS, суд безпідставно послався на п.5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами. Адже, статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України вичерпно встановлено перелік цільових портових зборів, до якого лоцманський збір та збір за регулювання руху суден не включено . Отже, чинне податкове законодавство не встановлює пільг щодо оподаткування ПДВ операцій щодо надання послуг з лоцманського проведення та регулювання руху суден, які стосуються саме експортних вантажів.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2009, якою попередні судові акти у даній справі були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, доручено останньому при новому розгляді справи розмежувати спірну суму боргу (1413,92 дол. США) на послуги, надані позивачем стосовно експортних та транзитних вантажів відповідно, витребувавши при цьому від митних органів вантажні митні декларації, як первинні документи, що містять фактичні дані про митний режим вантажів (транзит чи експорт), перевезених суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA.

На виконання вказівок касаційної інстанції ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2009 (а.с.23 том 4) від Маріупольської митниці були витребувані належним чином засвідчені копії відповідних вантажних митних декларацій стосовно вантажів, перевезених суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA.

Маріупольська митниця на виконання вказаної ухвали надала документи контролю за доставлянням вантажів (ДКД), оскільки на транзитні вантажі вантажні митні декларації не складаються. Виходячи з супровідного листа Маріупольської митниці (а.с.25-39 том 4) вантажі ("сірка комова" та "сірка гранульована"), про які йдеться у зазначених ДКД, є транзитними.

Колегія враховує, що згідно з п.9 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМ України від 01.02.2006 №80 (80-2006-п) , документ контролю за доставкою товарів є одним з доказом, який може визначати мету переміщення (транзит тощо), вид транспорту, характер товару, способів розрахунку та інші фактори, що впливають на митні процедури, чим спростовується твердження скаржника про те, що допустимим доказом для встановлення митного режиму переміщення вантажу є виключно вантажні митні декларації.

Однак, в будь-якому випадку, вказані документи (ДКД) не підтверджують митний режим переміщення вантажу на суднах SUKRIYE, ДЕЛЬФИНУС, ВАНАДИЙ та CORVUS, експортний характер якого не заперечується відповідачем у листі від 31.10.2008 №331 (а.с.146 том 2).

Водночас на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.06.2009 (а.с.124 том 3) позивач надав письмове пояснення, з якого вбачається, що на чотирьох суднах: Согvus (Російська Федерація), Ванадій (Російська Федерація), Sикгіyе (Мальта), Дельфинус (Російська Федерація) перевозився експортний вантаж. Заборгованість по оплаті за послуги, наданих цими суднами, становить 532,42 дол. США (550,92 дол. США разом зі штрафними санкціями), зокрема: Согvus (Російська Федерація) - 157,92 дол. США борг, 2,53 дол. США - пеня; Ванадій (Російська Федерація) - 214,07 дол. США борг, 6,42 дол. США - штраф; Sикгіyе (Мальта) - 64,82 дол. США - борг, 2,72 дол. США - пеня, 4,54 дол. США –штраф; Дельфинус (Російська Федерація) - 95,61 дол. США - штраф, 2,29 дол. США - пеня. На інших суднах - Dulda (Туреччина), Svyatoy Руоtг (Грузія) та Кіng А (Грузія) - перевозився транзитний вантаж. Заборгованість по цим суднам становить: 961,71 дол. США, з яких: Dulda (Туреччина) - 238,54 дол. США - борг, 8,83 дол. США –пеня, 16,70 дол. США - штраф; Svyatoy Руоtг (Грузія) - 496,12 дол. США - борг, 16,87 дол. США - пеня, 34,73 дол. США - штраф; Кіng А (Грузія) - 146,84 дол. США - борг, 3,08 дол. США - пеня.

Разом з тим, всупереч вимогам ст.11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд першої інстанції не виконав вказівки касаційної інстанції щодо необхідності розмежування спірної суми боргу та штрафних санкцій (1512,63 дол. США) на послуги, надані позивачем стосовно експортних та транзитних вантажів відповідно, не відхиливши та не спростувавши при цьому вищевказаний розрахунок заборгованості, наданий позивачем по кожному іноземному судну.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) повторно доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи з достовірністю встановити суми боргу та штрафних санкцій по послугах, наданих позивачем стосовно експортних і транзитних вантажів, та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ДП "Дельта-Лоцман"задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2009 у справі №21/111 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.