ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 р.
№ 14/284
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs5086610) ) ( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs4853860) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Шевчук С.Р.
Демидової А.М.
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. у справі № 14/284
за позовом
Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до
Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Міністерство транспорту та зв’язку України
про
визнання недійсним рішення
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Ахтімірова М.Г., Притула О.Є., Шевчук О.С.
третьої особи: не з’явились
встановив:
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"(надалі –ДП "МА "Бориспіль") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі –Комітет) про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 147-р від 28.04.2009 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неповним з’ясуванням відповідачем при прийнятті рішення № 147-р від 28.04.2009 р. обставин, які мають значення для справи, що згідно норм ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі –"Закон") є однією з підстав для визнання недійсним цього рішення.
Рішенням господарського міста Києва від 07.08.2009 р. (суддя Нарольський М.М.) в позові відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. (судді Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі № 14/284 судовими актами, ДП "МА "Бориспіль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р., та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм ст.ст. 27, 43, 104 ГПК України та незастосуванням норм Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 р. (921-2008-п)
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено місцевим господарським судом, Рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 р. № 147-р (надалі –"Рішення № 147-р) визнано, що ДП "МА "Бориспіль" займало у 2007, 2008 роках монопольне (домінуюче) становище на ринку аеропортових послуг з приймання, видачі, контролю якості авіапального на базовому складі паливно-мастильних матеріалів та з перекачування авіапального з базового складу паливно-мастильних матеріалів на склад центральної заправочної станції у межах території ДП "МА "Бориспіль". Також ДП "МА "Бориспіль" з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку спеціалізованих аеропортових послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію у межах території ДП "МА "Бориспіль". Згідно Рішення № 147-р дії ДП "МА "Бориспіль" щодо застосування з січня 2009 року завищених цін на послуги із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію на території ДП "МА "Бориспіль", що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральній заправочній станції в межах території ДП "МА "Бориспіль".
За зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції Рішенням № 147-р накладено на ДП "МА "Бориспіль" штраф у розмірі 10 000 000,00 грн.
Рішенням Комітету зобов’язано ЗАТ СП "КРЕБО" та ДП "МА "Бориспіль" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені у п.п. 8, 9 цього рішення, і до 30.06.2009 р. привести свої договірні відносини, що стосуються надання або отримання послуг із заправкою повітряних суден (або послуг, що пов’язані з цим видом діяльності), у відповідність з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції на засадах пріоритетності інтересів споживачів цих послуг та споживачів авіаційного пального, з урахуванням вимог ст. 10 Закону.
Рішенням Комітету зобов’язано ДП "МА "Бориспіль" до 30.06.2009 р. провести тендер на використання інфраструктури ДП "МА "Бориспіль" при заправці повітряних суден в цьому аеропорті відповідно до вимог законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Господарськими судами встановлено, що у 2007 та 2008 роках позивач був єдиними суб’єктом господарювання, який надавав на території ДП МА "Бориспіль" послуги з приймання, видачі, контролю якості авіапального на базовому складі паливно-мастильних матеріалів (надалі –ПММ) та з перекачування авіапального з базового складу ПММ на склад централізованої заправки повітряних суден (надалі –ЦЗС).
З початку 2009 року позивач став єдиним суб’єктом господарювання, який здатен надавати комплексну послугу із заправки повітряних суден на території ДП МА "Бориспіль".
Дане, в контексті норм ст. 12 Закону свідчить, що позивач займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з перекачування авіапального з базового складу ПММ на склад ЦЗС та на ринку послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на ЦЗС у межах території ДП МА "Бориспіль".
На території ДП МА "Бориспіль" інфраструктура (резервуари на складі ПММ та ЦЗС, а також пальнопроводи, насосна станція та пункт наливу), за допомогою якої здійснюється комплекс робіт із приймання, зберігання, та заправлення авіаційного пального розподілена між декількома учасниками відповідних ринків, зокрема ДП МА "Бориспіль" та ЗАТ СП "КРЕБО". Така ситуація спричинена тим, що частину відповідної інфраструктури, що належить ДП МА "Бориспіль", передано в оренду іншим суб’єктам господарювання, інша частина цієї інфраструктури знаходиться у приватній власності.
Пункт 2 частини 1 статті 50 Закону визначає, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зловживання монопольним становищем.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
ДП МА "Бориспіль" у період, що досліджувався Комітетом, встановило вартість послуг з приймання, зберігання та транспортування авіапального на склад ЦЗС у розмірі 480 грн. або 400 грн. (без ПДВ), яка складається з вартості сервісних послуг ЗАТ СП "КРЕБО" на складі ЦЗС (становить 300 грн. або 250 грн. (без ПДВ)) та вартості послуг власне ДП МА "Бориспіль" (180 грн. або 150 грн. (без ПДВ)).
Вартість послуги позивача перевищує ціни на відповідні послуги в аеропортах України. До того ж порівняльний аналіз вартості послуг із заправки авіаційним пальним повітряних суден у ДП МА "Бориспіль" з аналогічними цінами в аеропортах інших країн свідчить, що ціна послуги із заправки авіаційного пального у розмірі 480 грн. або 400 грн. (без ПДВ) на тонні перевищує відповідні ціни у більшості крупних аеропортів Європи (Австрії, Чехії, Франції, Італії, Іспанії, Норвегії, Великобританії, Фінляндії).
При цьому, як встановлено судами, вартість відповідних послуг в інших аеропортах України, за інформацію Державної авіаційної адміністрації, є наступною: а/п в Одесі –206 грн./тонну, Донецьку –165 грн./тонну, в Харкові –336 грн./тонну.
Відтак, як з’ясовано судами, у результаті зазначених дій ДП МА "Бориспіль" створено умови для подальшого зростання цін як на послугу по заправці авіапальним ПС, так і на авіапальне, реалізоване на умовах його заправки у баки ПС, що призведе до зниження конкурентоспроможності авіакомпаній, ущемлення інтересів споживачів, які користуються послугами авіаційного транспорту.
Стаття 59 Закону визначає, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як місцевим, так і апеляційним господарським судом не виявлено, а позивачем в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено наявності обставин, які, в розумінні ст. 59 Закону, могли б розглядатись як підстави для визнання недійсним Рішення № 147-р. Відтак, господарським судом міста Києва, з яким мотивовано погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ДП МА "Бориспіль".
Розглянувши доводи касаційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Нормами чинного процесуального законодавства передбачено право осіб на звернення до суду за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Втім, основним обґрунтуванням касаційної скарги ДП МА "Бориспіль" є порушення прав та законних інтересів, зокрема, ЗАТ СП "КРЕБО", що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Крім того, відхиляються колегією суддів і доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами норм процесуального права, а саме ст. 27 ГПК України в частині незалучення до участі у справі ЗАТ СП "КРЕБО". Дане питання було предметом дослідження суду апеляційної інстанції, йому дана належна правова оцінка. Отже, позиція касатора в цій частині є безпідставною та необґрунтованою.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Таким чином, висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. у справі № 14/284 залишити без змін.
Головуючий суддя
судді:
С. Шевчук
А. Демидова
О. Кролевець