34/481 Про стягнення суми різниці між розміром вимог заставодержателя і вартістю предмета застави - 26.01.2010 Прийняття

У липні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс"звернулося до Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" з позовом про стягнення 36 074 666,38 грн. різниці між розміром вимог Відповідача як заставодержателя і вартістю предмета застави.

У процесі розгляду справи Позивач звернувся із клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив стягнути з Відповідача 52 721 708,31 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс" задоволено частково, вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" 30 423 770,82 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ, в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. змінено, позов задоволено частково, резолютивну частину викладено в новій редакції. Постановлено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс" 33 589 168,34 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ. З Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" стягнено до Державного бюджету 197,00 грн. недоплачених втрат на ІТЗ. Крім того, стягнено 12 750,00 грн. державного мита на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс"за розгляд апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 р., Відповідач –Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", –звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, Відповідачем подано заяву про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 р.

Вимоги касаційної скарги Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" обґрунтовує тим, що оскаржувані процесуальні документи прийняті з порушенням вимог і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи та судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс" кредитні договори №К/07-43 та №К/07-44 від 13.12.2007 р.

За договором №К/07-43, Відповідач надав Позивачу кредит в сумі 6 550 000,00 доларів США терміном з 14.12.2007 р. до 12.12.2014 р. зі сплатою процентів за користування кредитом 12% річних в доларах США.

За договором №К/07-44, Відповідач надав Позивачу кредит в сумі 1 450 000,00 доларів США терміном з 14.12.2007 р. до 13.12.2008 р. зі сплатою процентів за користування кредитом 12% річних в доларах США.

На забезпечення виконання зобов'язань Позивача за вказаними кредитними договорами, на виконання вимог п. 1.3. договору №К/07-43, п. 1.4. договору №К/07-44, Позивачем, Відповідачем, а також Відкритим акціонерним товариством "Автотранспортник-13066"укладено договір іпотеки від 14.12.2007 р., відповідно до умов якого сторони договору дійшли згоди про можливість звернення стягнення без жодних обмежень на предмет іпотеки, відповідно до п. 2.3.2. вказаного договору, яким, згідно із п. 2.1.1. договору іпотеки, є адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 4 325,40 кв. м., розташований в м. Києві по вул. Червоногвардійська 34, вартість якого сторони договору оцінили, відповідно до п. 2.2. договору іпотеки, в 58 199 000,00 грн.

Крім того, на виконання вимог п. 1.4. кредитного договору №К/07-43, Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний комерційний банк" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс"уклали договір застави цінних паперів №З/07-71/К від 14.12.2007 р., відповідно до умов якого, Позивачем передано в заставу Відповідачу цінні папери –прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортник-13066"в кількості 5 922 410 штук (п. 1.2. договору застави цінних паперів), вартість яких сторони договору оцінили, відповідно до п. 1.3. договору застави цінних паперів, в 33 165 496,00 грн.

Для реалізації вказаного договору застави цінних паперів, 14.12.2007 р. сторонами у справі укладено договір про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого боржник (Позивач) зобов'язався передати у власність кредитору (Відповідач) цінні папери – прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортник-13066"в кількості 5 922 410 штук у випадку прострочення виконання Позивачем зобов'язань за кредитним договором №К/07-43.

Вказаним договором про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості встановлено, що вартість цінних паперів станом на 14.12.2007 р. визначена сторонами у розмірі 33 165 496,00 грн.

З 30.06.2008 р. Позивач зупинив виконання своїх обов'язків по кредитних договорах №К/07-43 і №К/07-44 щодо повернення кредиту і сплати процентів.

31.10.2008 р. Відповідачем прийняте рішення №71/1/10-К про прийняття у власність обумовленого договором іпотеки від 14.12.2007 р. адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 4 325,40 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Червоногвардійська 34, за ціною 6 323 964,50 доларів США (за курсом НБУ станом на 31.10.2008 р. –36 428 565,10 грн.).

31.10.2008 р. Відповідачем прийняте рішення №71/210-К про прийняття у власність простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортник-13066"в кількості 5 922 410 штук, у зв'язку з чим Позивачем було надано зберігачеві цінних паперів розпорядження від 28.11.2008 р. за №98 про списання цінних паперів на користь Відповідача. Станом на 02.09.2009 р., власником вказаних цінних паперів у кількості 5 922 410 штук є Відповідач.

04.12.2008 р. Відповідачем прийняте рішення (Протокол №77/12-К засідання Правління Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ") про прийняття на баланс банку нерухомого майна, відповідно до якого було враховано справедливу ринкову вартість адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 4 325,40 кв. м., розташованого в м. Києві по вул. Червоногвардійська 34, визначену повторною незалежною експертною оцінкою від 03.12.2008 р., вирішено прийняти на баланс вказане майно за вартістю 8 129 427,97 доларів США (за курсом НБУ станом на 04.12.2008 р. –60 010 624,35 грн.).

Станом на 04.12.2008 р. (день задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки), прострочена заборгованість Позивача за кредитним договором №К/07-43 від 13.12.2007 р. становила 6 980 740,12 доларів США (за курсом НБУ станом на день розрахунку боргу –51 531 125,47 грн.).

Крім того, станом на 04.12.2008 р., прострочена заборгованість Позивача за кредитним договором №К/07-44 від 13.12.2007 р. становила 1 520 090,45 доларів США (за курсом НБУ станом на день розрахунку боргу –11 221 155,71 грн.).

Суди застосували положення ст. 25 Закону України "Про заставу", відповідно до якої, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Відповідачем надлишково стягнено з Позивача 30 423 770,82 грн.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що надлишково стягнена сума складає 33 589 168,34 грн.

З такими висновками місцевого та апеляційного господарського судів погодитися не можна з наступних підстав.

Місцевим і апеляційним господарськими судами зроблено неправильний висновок щодо законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.1.1. договору іпотеки від 14.12.2007 р., укладеного Відповідачем (іпотекодержатель), Відкритим акціонерним товариством "Автотранспортник-13066"(іпотекодавець 1) та Позивачем (іпотекодавець 2), предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві сумісної часткової власності. Згідно із п.п. 2.1.2., 2.1.3. вказаного договору, Відкритому акціонерному товариству "Автотранспортник-13066"належить 96/100 частин предмету іпотеки, а Позивачу –4/100 частин.

Отже, Позивач за рахунок предмету іпотеки сплатив не 60 010 624,35 грн., як помилково вважають суди першої та апеляційної інстанції, а 4% від цієї суми, що становить 2 400 424,97 грн. А загальна сума майна, переданого Позивачем на користь Відповідача за договором застави акцій та іпотеки в рахунок погашення заборгованості нерухомого майна становить 35 565 920,97 грн., з яких 33 165 496,00 грн. –вартість заставлених акцій. При цьому заборгованість Позивача перед Відповідачем за кредитними договорами складала 62 752 281,18 грн.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Відповідачем надмірно стягнено з Позивача грошові кошти.

За таких обставин Колегія судів Віщого господарського суду вважає що оскільки Відповідачем не стягнено з Позивача грошових коштів надмірно, то в Позивача відсутнє порушене право в розумінні статей 15 та 16 Цивільного Кодексу України.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували матеріальне право, яке регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів вважає що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону Україну "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідно до ч. 6-7 статті 1 Закону Україну "Про іпотеку" Позивач вважається іпотекодавцем тільки в частині нерухомого майна, яке було надано в іпотеку безпосередньо Позивачем, а саме: 4/100 частини предмету іпотеки.

А тому, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли до висновку про те, що стаття 25 Закону України "Про заставу" надає Позивачу права вимоги до Відповідача.

Таким чином, вірно встановивши усі обставини справи суди першої та другої інстанцій надали їм вірну юридичну оцінку, що призвело до прийняття необґрунтованих законодавчо рішень які відповідно підлягають скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, Рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2009 року, а також постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року у справі підлягають скасуванню, касаційна скарга підлягає задоволенню, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс"має бути відмовлено повністю.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд, –

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 року зі справи №34/481 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У позові відмовити.

5. У поворот виконання рішення видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" 12750 грн. державного мита за розгляд касаційної скарги.