26/709-22/42 Про стягнення шкоди, завданої внаслідок не законного відчуження паливно-мастильних матеріалів - 23.12.2009 Прийняття

( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs15117446) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs23656134) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs9533336) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs12754307) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs21016994) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs17888350) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs26386271) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3876764) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs497398) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs497399) )

У жовтні 2005 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіасервіс" (надалі –ТОВ "Авіасервіс") звернувся до господарського суду з позовом до Держави України в особі прокуратури Київської області, Державного казначейства України про стягнення з відповідачів 14 203 338,29 грн. шкоди, завданої внаслідок не законного відчуження паливно-мастильних матеріалів, які належали позивачу, на підставі незаконних рішень службових органів прокуратури Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що незаконними процесуальними діями службових осіб органу прокуратури –старшого слідчого М.Сотченка, у позивача безпідставно вилучені належні йому на праві власності нафтопродукти у кількості 3 868 402 л, чим позивачу заподіяно майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів на підставі ст. ст. 1173, 1176 Цивільного кодексу України.

Під час нового розгляду, 05.11.2008 позивачем заявлено клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи з метою визначення вартості вилучених та проданих нафтопродуктів у цінах, що діють на момент винесення рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2008 у справі № 26/709-22/42 (колегія суддів: Хрипун О.О. –головуючий, судді – Трофименко Т.Ю., Усатенко І.В.) призначено судово-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на підставі ст. ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 у справі № 26/709-22/42 (колегія суддів: Іваненко Я.Л. – головуючий, судді –Євдокімов О.В., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду міста Києва від 10.12.2008 залишено без змін як таку, що прийнята відповідно до вимог процесуального закону.

У касаційній скарзі відповідач-1 –перший заступник прокурора Київської області просить ухвалу та постанову скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до господарського суду першої інстанції, оскільки оскаржувані судові акти винесені з порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Отже, за приписами наведеної норми встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі, серед яких як підставу зазначено призначення господарським судом судової експертизи.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, проте в силу ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Місцевий господарський суд, реалізувавши своє право, відповідно до вимог частини 2 ст. 41 ГПК України, у зв’язку з необхідністю визначення вартості вилучених паливно-мастильних матеріалів при вирішенні спору по суті, призначив судову експертизу та зупинив провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, та здійснено перевірку законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

У даному випадку апеляційний господарський суд врахував, що відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначив судову експертизу, в зв'язку з необхідністю роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору, та дійшов правомірного висновку про законність призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що призначення судово-товарознавчої експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі, здійснено у відповідності з вимогами норм чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 41, 79 ГПК України, а тому правомірно залишив ухвали господарського суду Полтавської області від 26.06.2009 без змін.