Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богам-ЛТД" (надалі –ТОВ "Богам-ЛТД") звернулося до господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Сумського заводу сільськогосподарського машинобудування "Сумсільмаш" (надалі –ВАТ "Сумсільмаш"), яка ухвалою суду від 09.01.2009 була порушена на підставі статей 6, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява ініціюючого кредитора обґрунтована тим, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, які складають 4225500,00 грн., що підтверджуються рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Комерційний арбітраж" від 01.09.2008 у Доповідач: Продаєвич Л.В.

справі №01-17/08, виданим на його виконання наказом господарського суду Сумської області від 12.09.2008 №5/528-08, постановою Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 17.09.2008 про відкриття виконавчого провадження, постановою Зарічного ВДВС Сумського МУЮ від 02.10.2008 про невиконання боржником рішення у добровільному порядку, договором уступки вимоги (цесії) від 07.10.2008, листами-повідомленнями від 07.11.2008 №700, від 08.10.2008 та актом звірки розрахунків, складеним між ВАТ "Сумсільмаш" та ТОВ "Богам-ЛТД".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.01.2009, винесеною за результатами підготовчого засідання, визнані грошові вимоги ТОВ "Богам-ЛТД", зобов'язано заявника подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення судом справи про банкрутство, розпорядника майна боржника зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів, призначено попереднє засідання.

03.02.2009 у газеті "Голос України" за № 18 здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Сумсільмаш".

Після опублікування оголошення із заявами про визнання кредитором у порядку статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулися Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Консалтинг" (надалі –ТОВ "Бізнес-Консалтинг"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Екватор-2006" (надалі –ТОВ "Екватор-2006"), Управління Пенсійного фонду України (надалі –УПФУ) в Зарічному районі м. Суми, Сумський міський центр зайнятості населення.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.03.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів у цій справі, до якого включені: ТОВ "Богам-ЛТД" –4225703,00 грн. (4200000,00 грн. –четверта черга, 25500,00 грн. –шоста черга, 203,00 грн. –перша черга); ТОВ "Бізнес-Консалтинг" –55125, 00 грн. ( 55000,00 грн. –четверта черга, 125,00 грн. –перша черга); УПФУ в Зарічному районі м. Суми 55615,08 грн. (3617,30 грн. –друга черга, 51997,78 грн. –четверта черга), Сумський міський центр зайнятості населення –309,01 грн. –друга черга.

Провадження по розгляду грошових вимог ТОВ "Екватор-2006" у розмірі 148955,38 грн. зупинено до розгляду господарським судом Сумської області справи №4/98-08.

Постановою господарського суду Сумської області від 16.04.2009 (суддя: Гордієнко М.І.) ВАТ "Сумсільмаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мальованого О.П.

За апеляційною скаргою ТОВ "Екватор-2006" вказана постанова переглянута в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 (судді: Фоміна В.О. –головуючий, Гончар Т.В., Лакіза В.В.) скасована, провадження у справі припинено з огляду на відсутність у місцевого господарського суду достатніх підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ініціюючий кредитор –ТОВ "Богам-ЛТД" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову господарського суду Сумської області від 16.04.2009 залишити без змін.

Скаржник вважає неправомірним висновок апеляційного господарського суду щодо ненадання документів на підтвердження неплатоспроможності боржника, якими, зокрема, є наказ господарського суду Сумської області від 12.09.2008 №5/528-08 та виконавче провадження з примусового виконання наказу.

Також ТОВ "Богам-ЛТД" зазначає, що апеляційну скаргу було розглянуто судом за відсутності інших кредиторів у справі про банкрутство, які не були повідомлені належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників арбітражного керуючого та ТОВ "Екватор-2006", обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Скасовуючи постанову місцевого господарського суду від 16.04.2009 про визнання банкрутом ВАТ "Сумсільмаш" і відкриття ліквідаційної процедури та припиняючи провадження у справі, Харківський апеляційний господарський суд, посилаючись на статті 1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про те, що ініціюючим кредитором не були виконані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та не надані докази на підтвердження неплатоспроможності боржника, а місцевий господарський суд, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог кредитора, який ініціював справу про банкрутство, не встановив таку ознаку, як неплатоспроможність боржника, не з'ясував актив і пасив останнього та не проаналізував фінансово-майновий стан ВАТ "Сумсільмаш".

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду зробила висновок про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що, на її думку, призвело до передчасного прийняття місцевим господарським судом судового рішення про визнання ВАТ "Сумсільмаш" банкрутом, та з посиланням на частину 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинила провадження у справі, визнавши спір таким, що не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З таким висновком колегія суддів Вищого господарського суду України погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 2 та частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника; господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначеним Законом встановлені загальні положення з визначенням, що безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, у статті 6 цього Закону наведені ознаки неплатоспроможності боржника, які є підставою для порушення справи про банкрутство. Такою підставою є безспірність грошових вимог кредиторів, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не сплачені протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження.

Незадоволеність результатами виконавчого провадження є передумовою виникнення процедури банкрутства.

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, а відповідно до частини 1 статті 8 цього Закону суддя господарського суду приймає заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Як зазначено в заяві ТОВ "Богам-ЛТД" та свідчать матеріали справи, вимоги ініціюючого кредитора до боржника ґрунтуються, зокрема, на рішенні Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Комерційний арбітраж" від 01.09.2008 у справі №01-17/08, на виконання якого господарським судом Сумської області виданий відповідний наказ від 12.09.2008 №5/528-08; постанові державного виконавця від 17.09.2008 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу; постанові Зарічного ВДВС Сумського МУЮ від 02.10.2008 про невиконання боржником рішення у добровільному порядку.

При зверненні ініціюючого кредитора 28.12.2008 із заявою про порушення справи про банкрутство останнім виконані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) щодо надання доказів неплатоспроможності боржника та дотримано встановлений частиною 3 статті 6 вказаного Закону строк.

Згідно зі статтею 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника та, врахувавши протокол засідання комітету кредиторів ВАТ "Сумсільмаш" від 31.03.2009 №1 та клопотання голови комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, постановою від 16.04.2009 визнав ВАТ "Сумсільмаш" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Харківський апеляційний господарський суд, маючи у своєму розпорядженні ті ж докази, що і суд першої інстанції, оцінив їх на свій розсуд та дійшов протилежних висновків про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство без урахування вищенаведених обставин.

Встановивши, що ТОВ "Екватор-2006" не є кредитором та не є стороною у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції, не зваживши на приписи статті 91 Господарського процесуального кодексу України та статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийняв апеляційну скаргу до розгляду, здійснив перегляд судового акта, неправомірно скасував постанову суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд також не обґрунтував застосування до спірних правовідносин частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює підстави для припинення провадження у справі, у разі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а скасована нею законна постанова місцевого господарського суду –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богам-ЛТД" –задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 у справі №6/8-09 –скасувати.

Постанову господарського суду Сумської області від 16.04.2009 у справі №6/8-09 –залишити в силі.