Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (далі –позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт" (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 214 547,42 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2011р. у справі №12/058-11 провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 172 893,47 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.07.2011 року становить 1 998 648,51 грн., припинено. Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт" про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт" на користь публічного акціонерного товариства "Родовід банк" проценти за користування кредитом у розмірі 2 519,51 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.07.2011 року становить 29 125,54 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт " до Державного бюджету України 291,26 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 05.07.2011 року становить 25,20 євро витрат на сплату державного мита; 3,07 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 05.07.2011 року становить 0,27 євро витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011р. по справі № 12/058-11 та прийняти нове рішення, яким позов Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт" задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 р. у справі №12/058-11 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 р. у справі № 12/058-11 позов Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до закритого акціонерного товариства "Ламітек-Укрізоліт" про стягнення заборгованості та прийняти нову постанову, якою вищевказаний позов задовольнити, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 24, 25, 27, 80, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 215, 216, 228, 509, 512, 513 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Припиняючи провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 172893,47 євро (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 15.04.2011 р. складає 1986693,22 грн.), у зв’язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суди попередніх інстанцій виходили з того що 01.04.2011 р. між відкритим акціонерним товариством "Українські промислові інвестиції" та Закритим акціонерним товариством "Ламітек-Укрізоліт" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого первісний кредитор частково відступив право вимоги відповідачу, а саме в розмірі 1 983 693,22 грн., що також підтверджується актом передачі права вимоги від 01.04.2011 року, долученим до матеріалів справи.

14 квітня 2011 року позивач отримав повідомлення від відповідача про відступлення останньому права вимоги первісним кредитором.

15 квітня 2011 року відповідачем у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу було оформлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, з якої вбачається, що зарахуванню підлягають:

- зобов’язання відповідача перед позивачем по сплаті грошових коштів в сумі 172 893,47 євро на погашення заборгованості за нарахованими процентами за період з 02.04.2008 року по 24.01.2011 року в рамках кредитного договору №22.1/258-КЛТ-06 від 07.12.2006 року, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 15.04.2011 року складає 1 983 693,22 грн.;

- зобов’язання позивача перед відповідачем щодо сплати грошових коштів в сумі 1 983 693,22 грн., які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.04.2011 року та акту передачі права вимоги до вказаного договору від 01.04.2011 року.

Відповідно до ч 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог.

Частиною другою вищезазначеної статті закріплено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Договір про відступлення права вимого жодною із сторін не оспорений.

Так, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарський процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 172893,47 євро, судом припинено, у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Суд апеляційної інстанції, залишив рішення господарського суду без змін з тих же підстав.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 07.12.2006 р. між публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" та закритим акціонерним товариством "ЛАМІТЕК-УКРІЗОЛІТ" укладено кредитний договір №22.1/258-КЛТ-06, згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надати відповідачу грошові кошти в кредит у межах загальної суми 1 420 711,00 євро, а відповідач зобов’язувався повернути кошти, надані в кредит, та сплатити проценти за користування ними. Банківською випискою по рахунку відповідача за період з 07.12.2006 року до 23.01.2011 року, підтверджується виконання позивачем зобов’язань по наданню грошових коштів в кредит.

Прокурором Київської області було проведено перевірку дотримання відповідачем умов договору, результатами якої встановлено, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства України та умов договору, не виконує зобов’язання зі сплати процентів за користування кредитом у зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість зі спрати процентів у розмірі 175 412,98 євро та 21784,50 євро пені.

Згідно зі ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.2 п.1.3 Договору про відступлення права вимоги від 01.04.2011р. право вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2010 року (справа №1/88) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" до АТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ "МЕГА-АЛЬЯНС" про розірвання договору та стягнення 50 000 000,00грн., яке набрало чинності 16.06.2010р.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2010 року у справі №1/88 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" до АТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ "МЕГА-АЛЬЯНС" про розірвання договору та стягнення 50 000 000,00грн., в матеріалах справи відсутнє.

На момент укладення договору уступки вимоги від 01.04.2011р. відкрите акціонерне товариство "Українські промислові інвестиції" (далі-первісний кредитор) набуло процесуального статусу стягувача що підтверджується ч.2 п.1.3 Договору про відступлення права вимоги від 01.04.2011р., згідно яким: "право вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2010 року (справа №1/88) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" до АТ "РОДОВІД БАНК" та ТОВ "МЕГА-АЛЬЯНС" про розірвання договору та стягнення 50 000 000,00грн., яке набрало чинності 16.06.2010р."

Виконання судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Приписи статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускають заміну сторони у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. З правилами цієї статті кореспондують положення частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За приписами статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

У даній статті йдеться про відступлення права вимоги кредитора іншій особі, а не про відступлення цій особі права стягнення за рішенням суду. Тобто кредитор може відступити право вимоги тільки до прийняття рішення судом.

Крім того, 24.05.2011 р. публічне акціонерне товариство "Родовід банк" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за простроченими процентами у розмірі 214 356,02 євро, суму фактичної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 1 693, 17 євро, заборгованість по сплаті кредиту у сумі 591 962,90 євро, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті процентів у розмірі 9 105,86 євро, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 16 440,34 євро. Рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2011 р. заява про збільшення позовних вимог не прийнята до розгляду, оскільки до заяви про збільшення розміру позовних вимог, не було додано документів, що підтверджується доплату державного мита в установленому законом порядку.

Колегія не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума держаного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Відповідно до частини 3 ст. 46 ГПК України, якщо позивач на підставі ч.4 ст. 22 ГПК України подає заяву про збільшення розміру позовних вимог, він повинен до цієї заяви додати документ, що підтверджує сплату державного мита в установленому порядку і розмірі.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачено не прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, якщо до заяви не додано документа, що підтверджує сплату державного мита. За відсутності такого документа суд зобов’язаний стягнути недоплачену суму державного мита за результатом розгляду справи.

На вказані обставини суди попередніх інстанції не звернули увагу.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України встановлення обставин справи, що не були встановлені судом першої інстанції, збирання та оцінка доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції, що унеможливлює усунення зазначених вище недоліків без направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані та вирішити спір відповідно до вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1.Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. у справі № 12/058-11 задовольнити частково.

2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. у справі № 12/058-11 та рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011р. у справі №12/058-11 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.