ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 червня 2019 року
справа №804/5057/17
адміністративне провадження №К/9901/5911/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у складі судді Єфанової О.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у складі суддів Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.
у справі № 804/5057/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"
до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року №0002962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 810052,50 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово. Судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду, прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року.
19 липня 2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції висновувалися з правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення внаслідок непідтвердження належними, допустимими і достатніми первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій позивача з його контрагентами.
У березні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує на тому, що Товариством підтверджено належними та допустимими доказами реальність господарських операцій з контрагентами.
13 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалах цього ж суду від 06 березня 2019 року та 03 квітня 2019 року, витребувано справу № 804/5057/17 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
21 травня 2019 року справа № 804/5057/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що в період з 02 жовтня 2014 року по 08 жовтня 2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Альвис С" за квітень 2014 року, з ТОВ "Стенторс" за травень 2014 року, ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" за червень 2014 року, ТОВ "Форест АП" за липень 2014 року, за результатами якої 15 жовтня 2014 року складено акт №938/22.01/31932704 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновком акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 540035 грн.
03 листопада 2014 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 810052,50 грн, у тому числі за основним платежем - 540035 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 270017,50 грн.
Товариство оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління ДФС в Дніпропетровській області та ДФС України скарги Товариства залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ "Альвис С", ТОВ "Стенторс", ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг", ТОВ "Форест АП" та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту і витрат та зменшення своїх зобов`язань перед Державним бюджетом, оскільки господарські операції між контрагентами не були підтверджені, виходячи з врахування місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 1 серпня 2017 року зазначив, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили фактичні дані у відповідності до статей 69, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а послалися лише на дані акта перевірки.
Оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадова особа контрагента позивача заперечує свою участь у створенні та діяльності цього Товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.
Аналогічних вимог потребує і встановлення обставин, підтверджених належними доказами, щодо перевірки відсутності за адресою у м. Харкові контрагентів позивача ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП", а також транспортування товару ФОП ОСОБА_1 .
За приписами частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Проте всупереч зазначеним вимогам суди попередніх інстанцій не опитали в судовому засіданні директора ТОВ "Альвіс С" ОСОБА_2, яка, як зазначено в судових рішеннях, згідно її пояснень не веде ніякої господарської діяльності.
Ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не намагались викликати до суду ОСОБА_2 в якості свідка. Суд першої інстанції обмежився цитуванням акта перевірки, суд апеляційної інстанції послався на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року. Копія вказаного вироку, належним чином засвідчена з підтвердженням набуття законної сили, в матеріалах справи відсутня.
Суд не погоджується з доводом суду апеляційної інстанції з огляду на те, що вказаним вище вироком встановлено, що ОСОБА_2 не підписувала первинні документи як директор ТОВ "Альвіс С".
Аналогічно судами попередніх інстанцій проігноровано мотиви Вищого адміністративного суду України, з яких справа направлена на новий розгляд при дослідженні взаємовідносин позивача з ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг", ТОВ "Форест АП" та ФОП ОСОБА_1
Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України предметом доказування є факт здійснення господарських операцій в рамках звичайної виробничої діяльності платника податку, в тому числі і на підставі усних домовленостей, а також, з`ясування питання, чи містять відомості первинних бухгалтерських документів повну, достовірну, взаємопов`язану і несуперечливу інформацію. Крім того, відсутність окремих реквізитів у первинному документі не може бути достатньою підставою для невизнання господарської операції, а відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.
Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінку жодному доводу позивача, не встановлено виконання договорів між позивачем та контрагентами на підставі первинних документів, не встановлено, чи використовував позивач в своєї господарській діяльності придбані у контрагентів товарно-матеріальні цінності та чим це підтверджено.
Суд позбавлений можливості перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 804/5057/17 скасувати.
Адміністративну справу № 804/5057/17 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер