Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. у справі № 30/271

за участю представників:

позивача: Борбуц І.В.

відповідача: Матвійчук Р.І.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2011 р., позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (надалі –"РВ ФДМУ по м. Києву") задоволено повністю;

розірвано Договір № 934 від 27.08.2003 р. купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва державної власності –будівлі харчоблоку та Договір № 934/1 від 18.12.2006 р. про внесення змін до Договору № 934 від 27.08.2003 р., які укладені між РВ ФДМУ по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі –"ТОВ") "Аеротехсервіс";

зобов’язано ТОВ "Аеротехсервіс" повернути об’єкти незавершеного будівництва –будівлю харчоблоку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-а за актом приймання передачі РВ ФДМУ по м. Києву; стягнуто судові витрати.

ТОВ "Аеротехсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 113, 114 ГПК України, якою просило скасувати вказане рішення та направити справу на новий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2011 р. (суддя Станік С.Р.) заяву ТОВ "Аеротехсервіс" задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. у справі № 30/271 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Позиція суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю заяви ТОВ "Аеротехсервіс" з огляду на норми ст.ст. 112, 113 ГПК України та тим, що обставини, на які посилається відповідач, є істотними для вирішення спору та дають підстави для відмови в задоволенні позову РВ ФДМУ по м. Києву.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. (судді Шапран В.В., Моторний О.В., Кошіль В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. як такі, що прийняті із неправильним застосуванням норм Розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) , і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги РВ ФДМУ по м. Києву.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Статтею 112 ГПК України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Приймаючи оскаржувані судові акти, господарські суди визнали нововиявленими ті обставини, на які посилається відповідач. Однак, колегія суддів оцінює такий висновок судів як передчасний, з огляду на наступне.

В якості підстав для перегляду рішення у справі № 30/271 за нововиявленими обставинами ТОВ "Аеротехсервіс" посилається на рішення Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 р. № 941/941 (ra0941023-08) . (надалі –"Рішення № 941/941"), яким РВ ФДМУ по м. Києву було надано згоду на продовження строку завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва –будівлі харчоблоку на вулиці Волинській, 66-а у Солом’янському районі міста Києва з перепрофілюванням його під адміністративно-побутовий корпус з надбудовою мансардного поверху до 27.08.2011 р. Крім того, уповноважено РВ ФДМУ по м. Києву укласти з ТОВ "Аеротехсервіс" додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва.

В той же час, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України унормовує, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Днем виникнення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Пунктом 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено порядок оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування - вони мають бути опубліковані в офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації органів державної влади та місцевого самоврядування. Вказані норми матеріального права не були застосовані судом апеляційної інстанції, що потягло прийняття помилкового рішення.

Так, Рішення № 941/941 опубліковано у газеті "Хрещатик" (випуск № 149, 2009 рік). Відповідно, дане рішення ради є таким, що доведено до відома населення із дотриманням вимог п. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Даним спростовується висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачу не було і не могло бути відомо про існування Рішення № 941/941 (ra0941023-08) . Колегія суддів також зазначає, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства позиція судів відносно об’єктивної необізнаності ТОВ "Аеротехсервіс" про існування даного рішення на тій підставі, що зобов’язаною особою за Рішенням № 941/941 (ra0941023-08) є РВ ФДМУ по м. Києву.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у своїй заяві про перегляд рішення у справі № 30/271 за нововиявленими обставинами, ТОВ "Аеротехсервіс" посилається на те, що відповідачу стало відомо про існування Рішення № 941/941 (ra0941023-08) лише 11.02.2011 р. Однак, заявник не вказує, за яких обставин йому стало відомо про існування Рішення № 941/941 (ra0941023-08) , рівно як і не подає жодних доказів на підтвердження виявлення зазначеної обставини 11.02.2011 р.

Відповідно, у господарських судів під час перегляду рішення у справі № 30/271 були відсутні підстави для оцінки заяви ТОВ "Аеротехсервіс" як такої, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 113 ГПК України, якою визначено строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Отже, при винесені оскаржуваних судових актів господарські суди неправильно витлумачили нововиявлені обставини з урахуванням необхідних ознак, передбачених ст. 112 ГПК України і фактично вдались до переоцінки доказів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. у справі № 30/271 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. у справі № 30/271 залишити без задоволення.