Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Приватне підприємство "Пластикові системи" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Акціонерного товариства "ХК "Київміськбуд" про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування власністю, а саме автостоянкою, розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 1. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем незаконно здійснюються перешкоди позивачу у користуванні його власністю.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.04.09 (суддя (Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Борисової Ю.В., суддів: Волкова К.В., Лисенка В.А.), в позові відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що позивач не є власником автостоянки, тим більше, що вона не є об'єктом нерухомого майна.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов залишити без розгляду. Касаційна скарга мотивована посиланням на невірну оцінку судами обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.03, позивач є власником автостоянки, яка складається із сторожки літер "А", огорож, брами, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 1, право власності позивача на вказану автостоянку підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.03.99. Відповідачем на орендованій ним земельній ділянці здійснюється будівельна діяльність, в результаті чого під’їзні шляхи до зазначеної автостоянки перекриті, що здійснює перешкоди позивачу в користуванні його майном.

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що конструктивні елементи, з яких складається автостоянка, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 1, а саме пункт охорони та огорожа, не відповідають за своїми конструктивними рішеннями нормативно встановленому визначенню "об’єкт нерухомості". До того ж, договір оренди № 330 від 20.10.98, відповідно до якого, підприємець Аранцева С.М. отримала у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,3001 га, розташовану в районі вул. Маринеско, для розміщення тимчасової автостоянки, припинив свою дію ще в 01.06.03. 30.03.06 між Севастопольською міською Радою та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3379 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско-Молодих будівельників. При цьому, зазначена земельна ділянка включає й земельну ділянку, на якій розташована автостоянка позивача. Тому дії відповідача по використанню земельної ділянки є правомірними. Позивач не є власником земельної ділянки, тому його позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Проте, судами встановлено, що позивач не отримав правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою, спірна автостоянка не є об'єктом нерухомості, земельна ділянка, на якій вона розташована, передавалася позивачу в оренду для розміщення тимчасової автостоянки, дія договору оренди землі припинилася.

Позивачем не доведено, що відповідач позбавив його можливості забрати конструктивні елементи тимчасової автостоянки, тому не доведено неправомірності дій відповідача. Користування відповідачем земельною ділянкою є правомірним, оскільки 30.03.06 між Севастопольською міською Радою та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3379 га, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско-Молодих будівельників. При цьому, зазначена земельна ділянка включає й земельну ділянку, на якій розташована автостоянка позивача. За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з’ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5- 111-11, 113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Пластикові системи" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.09 у справі № 5020-2/210 залишити без змін.