Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.

суддів: Ковтонюк Л.В.

Жаботиної Г.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_1 довіреність № 02/46 від 28.01.2011

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2011 (суддя Мельник В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 (колегія у складі суддів: Баранця О.М., Чорної Л.В., Калатай Н.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко Інжиніринг" про стягнення 393 463 грн. заборгованості, 40 225,29 грн. пені, 12 243,62 грн. 3% річних, 37 143,43 грн. інфляційних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він передав відповідачу згідно умов договору поставки № 08/09-09 від 08.09.2009 за товарно-транспортними накладними, що додано до позовної заяви, товар на загальну суму 1 180 915 грн., однак відповідач своїх зобов'язань згідно Додатку № 3 до договору (щодо оплати отриманого товару наступними частинами: 39 148 грн. до 28.10.2009, 118 150 грн. до 04.11.2009, 118 150 грн. до 11.11.2009, 118 015 грн. до 24.12.2009) не виконав, на день заявлення позову заборгованість відповідача становить суму 393 463 грн. вартості отриманого ним, але не оплаченого товару, також позивач просив стягнути на підставі пункту 5.2 договору пеню в сумі 40 225,29 грн., на підставі ст. 625 ЦК України 37 143,43 грн. інфляційних та 12 243,62 грн. річних.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд міста Києва виходив з того, що позивачем не доведено, що вказані поставки ним здійснювались саме на виконання умов договору № 08/09-09 від 08.09.2009, а не поза його дією.

З такими висновками погодилась і апеляційна інстанція.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" в касаційній скарзі стверджує, що при прийнятті рішення та постанови місцевий та апеляційний господарські суди не повно дослідили обставини справи. Зокрема, за твердженням скаржника, за період взаємовідносин між позивачем та відповідачем було укладено два договори: 1. договір на поставку відповідачу товару на об'єкт будівництва, який розташований у селі Чайка, Києво-Святошинського району, Київської області; 2. договір на поставку відповідачу товару на об'єкт будівництва, який розташований у селі Петрівське, Києво-Святошинського району, Київської області. Крім вказаних договорів, сторони ніяких угод не укладали. Суди неповно дослідили договір поставки № 08/09-09 від 08.09.2009, тому дійшли помилкового висновку про те, що відвантаження позивачем товару у с. Петрівське за вказаними у позові товарно-транспортними накладними не має відношення до даного договору, хоча фактично у п. 2.2 договору зазначено місце передачі товару позивачем у розпорядження відповідача –с. Петрівське.

Із змісту копії згаданого договору вбачається, що твердження скаржника є обґрунтованими (т. 1 арк.с. 9-12).

Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що відвантаження позивачем товару згідно наведених позивачем товарно-транспортних накладних є самостійними поставками, що не мають відношення до вказаного договору, є в даному випадку передчасним, без дослідження умов укладеного між сторонами договору, юридичної оцінки його змісту, та наданих сторонами доказів, зокрема, щодо частково здійснених відповідачем розрахунків на суму. Вказані обставини мають суттєве значення при вирішенні даного спору.

З огляду на зазначене, рішення та постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 у справі № 1/1 скасувати.

Справу № 1/1 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.