ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 р.
№ 5/275
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г.
(головуючий),
Катеринчук Л.Й.
(доповідач),
Яценко О.В.
розглянувши касаційні
скарги
товариства з обмеженою
відповідальністю "Агрофірма "Золота балка",
відкритого акціонерного товариства
"ВТБ Банк"
на ухвалу
господарського суду Львівської
області від 07.07.2009 року
у справі
господарського суду
5/275
Львівської області
за заявою
суб’єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1.
про банкрутство
товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "Софі"
за участі представників :
від
товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота
балка"
:
Голуб В.Є. (дов. від 14.01.2009р.),
від
відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк":
Копач Р.І. (дов. від 07.04.2009р. №
145/11.5.2),
від заявника:
від боржника:
не з'явились,
не з'явились.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року (суддя Петрик І.Й.) порушено провадження у справі № 5/275 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Софі"(далі –боржника) за заявою суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –ініціюючого кредитора), призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 20.01.2009 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов’язано сторін надати суду необхідні для розгляду справи у підготовчому засіданні документи.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, боржник та ТОВ "Агрофірма "Золота балка" подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати зазначену ухвалу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року (т.1 а.с. 87-89) апеляційні скарги задоволено, ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2008 року скасовано, заяву ініціюючого кредитора залишено без задоволення.
Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2009 року касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року скасовано, провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Торговий дім Софі" та ТОВ "Агрофірма "Золота балка" на ухвалу господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року припинено.
06.07.2009 року до господарського суду Львівської області надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", в якому боржник просить змінити заходи на забезпечення вимог кредиторів, зупинити всі виконавчі провадження щодо нерухомого та рухомого майна боржника, заборонити здійснювати будь-які дії щодо виконання грошових зобов'язань та припинити заходи, спрямовані на виконання всіх зобов'язань, аргументуючи тим, що органами Державної виконавчої служби та окремими кредиторами не береться до уваги порушення провадження у справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 26.12.2009 року.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року клопотання задоволено частково, зобов'язано органи ДВС зупинити всі виконавчі провадження щодо нерухомого та рухомого майна боржника по вимогах кредиторів, в тому числі забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, крім вимог на які не поширюється дія мораторію.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота балка", відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк"звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року та припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 64 Закону України "Про виконавче провадження", статті 67 Господарського процесуального кодексу України. При цьому кредитори наполягали на тому, що суд не вправі вживати заходів на забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, яка незаконно порушена.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав чи обов'язків .
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом (1798-12) та іншими законодавчими актами України.
Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується, зокрема, дата проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство (частина перша статті 11 Закону). Згідно з вимогами частини четвертої статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Отже у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог .
Застосовуючи зазначені положення Закону, слід виходити із системного аналізу норм Закону, зокрема положень статті 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).
Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими чи розрахунковими, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (з такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові №06/337 від 17.10.2006 у справі №3/157).
Оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство не оскаржується, як така, що визначає початок руху справи про банкрутство та не впливає на права сторін, то обґрунтованості та законності порушення справи про банкрутство суд повинен дати оцінку приймаючи наступний судовий акт у процедурі банкрутства, оскільки від законності початку банкрутства залежить законність наступних судових актів у процедурі банкрутства.
Як правило, наступним судовим актом у процедурі банкрутства є ухвала підготовчого судового засідання, в якій суд дає оцінку безспірності грошових вимог кредиторів, зобов'язує здійснити публікацію про порушення справи про банкрутство та визначає подальший хід процедури розпорядження майном та переходу до наступних стадій банкрутства (санації, ліквідації).
Разом з тим, якщо наступним судовим актом після порушення справи про банкрутство суд приймає ухвалу про вжиття заходів на забезпечення вимог кредиторів, суд повинен дати оцінку обґрунтованості порушення такої процедури банкрутства оскільки в протилежному випадку заходи про забезпечення вимог кредиторів можуть бути застосовані в незаконно порушеній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1. Заява мотивована тим, що боржник не виконав умови договору комісії від 10.03.2007 року згідно яких ТзОВ "Торговий дім "Софі"зобов'язалось здійснити за рахунок ОСОБА_1. від його імені купівлю нерухомості в строк до 25 грудня 2007 року, у випадку невиконання зобов'язань по купівлі нерухомості в строк до 25.12.2007 року, ТзОВ "Торговий дім "Софі"зобов'язане повернути одержані від ОСОБА_1. кошти в сумі 10 024 000,00 грн., боржник свої зобов'язань не виконав (том 1 а.с. 3-4).
Безспірність своїх вимог ініціюючий кредитор обґрунтовував визнанням боржником суми боргу відповідно до претензії від 26.12.2007 року та відповіді на неї від 28.12.2007 року (том 1 а.с.11-12), не надавши виконавчих документів чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, ініціюючим кредитором не надано суду документів, з якими закон про банкрутство пов'язує настання вимог ініціюючого кредитора безспірними. Відтак, провадження у справі про банкрутство №5/275 порушено необґрунтовано, що виключає можливість для суду вчинення будь-яких процесуальних дій в ході такого провадження, зокрема, вжиття заходів для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано вжито заходів на забезпечення вимог кредиторів відповідно до ухвали від 07.07.2009року, яку належить скасувати.
Згідно з приписами частини 1 статті 80ГПК України, провадження у справах, які не підлягають розгляду в господарських судах України підлягає припиненню. До категорії таких справ можна віднести справи про банкрутство, які здійснюються за особливою формою процесу з врахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та які порушені необґрунтовано в силу зазначеного спеціального закону.
Оскільки приписами статті 40 Закону не передбачено можливості припинення незаконно порушеної справи про банкрутство, колегія суддів касаційного суду вважає правильним застосувати загальні положення частини 1 статті 80 ГПК України та припинити безпідставно порушене провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Софі".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.
Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року та припинення провадження у справі №5/275.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 80 ГПК України, статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота балка"та відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року скасувати, провадження у справі № 5/275 про банкрутство ТзОВ "Торговий дім "Софі"припинити.
3.Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТзОВ "Торговий дім "Софі"внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 07.07.2009 року та припинення провадження у справі № 5/275 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі"(код ЄДРПОУ 30994948).
Головуючий Н. Ткаченко Судді Л. Катеринчук О. Яценко