Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця (далі –ВАТ "Вінницягаз")

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.05.2009

зі справи № 5/46-09

за позовом ВАТ "Вінницягаз"

до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Вінниця (далі –територіальне відділення АМК України)

про визнання неправомірним та скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ВАТ "Вінницягаз"–Ляховича О.С.,

територіального відділення АМК України –Драпака Ю.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВАТ "Вінницягаз" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 28.11.08 № 71-рш у справі № 05-26.20.9/57-08 про порушення ВАТ "Вінницягаз" законодавства про захист економічної конкуренції (далі –рішення № 71-рш).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 (суддя Бенівський В.І.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 (колегія суддів у складі: суддя Горшкова Н.Ф. –головуючий, судді Майор Г.І., Філіпова Т.Л.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів законності та обґрунтованості рішення № 71-рш.

ВАТ "Вінницягаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з даної справи скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним оспорюване рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування касаційної скарги, зокрема, зазначено, що: початок перебігу строку для надання інформації на запит територіального відділення АМК, на думку скаржника, починається від дня отримання цього запиту керівником ВАТ "Вінницягаз", але не від дня вручення відповідного поштового відправлення; оскаржуване рішення № 71-рш не містить доказів вручення ВАТ "Вінницягаз" згаданого запиту.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відсутність підстав для задоволення його вимог, і просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- територіальне відділення АМК звернулося до ВАТ "Вінницягаз" з запитом від 25.09.2008 № 05-29.3/2491 про надання в 10-денний строк з дня отримання запиту інформації, пов’язаної з розглядом заяви мешканців будинків №№94-124 по вул. Вінницькій в м. Калинівка Вінницької області щодо порушення ВАТ "Вінницягаз" законодавства про захист економічної конкуренції;

- надіслання зазначеного запиту підтверджується повідомленням про вручення 26.09.2008 рекомендованого поштового відправлення № 252439 уповноваженій особі ВАТ "Вінницягаз" Літун А.О; про повноваження гр. Літун А.О. на отримання поштової кореспонденції ВАТ "Вінницягаз" свідчить наявна в матеріалах справи довіреність;

- у встановлений строк (до 06.10.2008) відповідь на запит не надійшла;

- згідно з рішенням № 71-рш неподання ВАТ "Вінницягаз" інформації на запит територіального відділення АМК визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і за вчинене порушення на Підприємство накладено штраф у сумі 1 000 грн.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення територіального відділення АМК.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений повноваженнями вимагати, зокрема, від суб’єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Згідно з статтею 22 названого Закону вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов’язковим для виконання у визначені ним строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами частини першої статті 221 цього ж Закону суб’єкти господарювання, їх посадові особи та працівники зобов’язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає як порушення законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення накладається штраф згідно із статтею 52 названого Закону.

Пунктом 105 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 № 1155 (1155-2002-п) (чинних на момент вручення уповноваженій особі ВАТ "Вінницягаз" запиту територіального відділення АМК від 25.09.2008 № 05-29.3/2491), передбачено, що адресат може уповноважити іншу особу на одержання поштового відправлення (поштового переказу) за довіреністю, що посвідчується в установленому законодавством порядку.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи та з огляду на наведені законодавчі приписи попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення територіального відділення недійсним.

Доводи касаційної скарги відповідних висновків не спростовують з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями належним чином досліджені фактичні обставини, які свідчать про наявність у рішенні № 71-рш доказів вручення ВАТ "Вінницягаз" відповідного запиту територіального відділення АМК, а саме: повідомлення про вручення 26.09.2008 позивачеві (його уповноваженому представникові) рекомендованого поштового відправлення № 252439. Скаржником доводів щодо протилежного не наведено.

Крім того, твердження скаржника про те, що перебіг строку для надання інформації на запит територіального відділення АМК, встановленого головою цього відділення, починається від дня фактичного отримання цього запиту керівником ВАТ "Вінницягаз" суперечить, зокрема, згаданому пункту 105 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 № 1155 (1155-2002-п) , та абзацу четвертому статті 19 Закону України "Про поштовий зв’язок", згідно з яким поштові відправлення належать відправникам до моменту вручення адресатам, якщо вони не вилучені відповідно до закону. Тобто з моменту вручення в установленому порядку поштового відправлення воно належить адресатові.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 1119 – 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 зі справи № 5/46-09 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" –без задоволення.