286/97/17 Про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа - 20.06.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Управління ДВС) на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року (судді Капустинський М.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі № 286/97/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДВС, третя особа - Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Овруцьке об`єднане УПФ), про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до Управління ДВС, третя особа - Овруцьке об`єднане УПФ, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Слідзевського І.Р. від 22 листопада 2016 року ВП № 47894588 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 286/8648/14-а, виданого 09 червня 2015 року Овруцьким районним судом Житомирської області, про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, правонаступником якого є Овруцьке об`єднане УПФ, провести ОСОБА_1 донарахування та виплату з 01 червня 2014 року: додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у відповідності до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII (796-12) ) за період з 01 червня по 02 серпня 2014 року, виходячи з розміру 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (719-18) (далі - Закон № 719-VII (719-18) ), щомісячно; пенсії як інваліду ІІІ групи щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII, за період з 01 червня по 02 серпня 2014 року, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом № 719-VII (719-18) , щомісячно;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 286/8648/14-а, виданого 09 червня 2015 року Овруцьким районним судом Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наявності правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (боржника у виконавчому провадженні) - Овруцького об`єднаного УПФ державний виконавець безпідставно закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 286/8648/14-а на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ). Отже, спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.

Овруцький районний суд Житомирської області постановою від 27 січня 2017 року в задоволенні позову відмовив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 березня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Не погодившись з указаним рішенням апеляційного суду, Управління ДВС звернулося до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишивши без змін постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 27 січня 2017 року.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 06 червня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України (2747-15) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року касаційну скаргу Управління ДВС передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 549/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС перебував виконавчий лист № 286/8648/14-а виданий 09 червня 2015 року Овруцьким районним судом Житомирської області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_1 донарахування та виплату пенсії у відповідності до Закону № 796-XII (796-12) .

22 листопада 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Слідзевським І.Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 286/8648/14-а, виданого 09 червня 2015 року Овруцьким районним судом Житомирської області.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що вона прийнята на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII з огляду на припинення юридичної особи Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі як сторони виконавчого провадження та відсутністю заяви стягувача - ОСОБА_1 щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником. Роз`яснено про необхідність звернення стягувача до суду, який видав виконавчий лист, із заявою про заміну Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі його правонаступником - Овруцьким об`єднаним УПФ.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, то постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є правомірною.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, керувався тим, що встановлення державним виконавцем у спірній постанові наявність правонаступника сторони виконавчого провадження виключало можливість його закінчення. Суд дійшов висновку, що в такому разі закінчення виконавчого провадження є фактичною відмовою у виконанні судового рішення.

Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Положеннями статті 1 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на час прийняття спірної постанови) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами, та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами частини 1 статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Так, у виконавчому провадженні № 47894588, відкритому з примусового виконання виконавчого листа № 286/8648/14-а, стягувачем є ОСОБА_1, боржником - Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

За змістом спірної постанови державного виконавця, 30 березня 2016 року така юридична особа як Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі припинена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" (1055-2015-п) . Зокрема, згідно з переліком територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі реорганізовано шляхом утворення Овруцького об`єднаного УПФ.

Отже, державний виконавець установив наявність правонаступника боржника у виконавчому провадженні № 47894588, проте всупереч пункту 3 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 41 вказаного Закону визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Ураховуючи незаконність постанови державного виконавця, а також те, що виконавче провадження може бути відновлене лише на підставі судового рішення, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Згідно з статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.