Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних

представники сторін не з'явилися.

22.04.2009р. рішенням господарського суду Харківської області (суддя Рильова В.В.), залишеним без змін 16.06.2009р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Токар М.В. –головуючий, Івакіна В.О., Фоміна В.О.) позов задоволено, зобов'язано ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0044га по АДРЕСА_1 у м.Харкові шляхом знесення тимчасового торгівельного павільйону та повернути Харківській міській раді до комунальної власності територіальної громади міста Харкова земельну ділянку площею 0,0044га у стані придатному для подальшого використання. Суди виходили з того, що актом №2236/08 обстеження земельної ділянки від 05.09.2008р., складеним головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради було установлено, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився 01.09.2008р., право користування ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" земельною ділянкою поновлено не було, на підставі чого суди дійшли висновку, що останній самовільно займає земельну ділянку, тому, виходячи з вимог Земельного кодексу України (2768-14) , ЗУ "Про оренду землі" (161-14) зобов'язаний її звільнити.

У касаційній скарзі ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" посилались на неповне встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального й процесуального права та ухвалення незаконних судових рішень, тому просили їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Заявник зазначав, що після закінчення терміну дії договору оренди продовжував користуватися земельною ділянкою, проти чого, протягом установленого законодавством строку орендодавець не заперечував, належним чином виконував свої договірні зобов'язання та 18.08.2008р., відповідно до положень п.8 укладеного між сторонами договору оренду, звертався до Харківською міської ради з заявою №28 про продовження строку дії договору, яка останніми залишена без будь-якої відповіді, але суди ці обставини залишили поза увагою, у зв'язку з чим безпідставно дійшли висновку про задоволення позову.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. також не погоджувався з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій та просив їх скасувати, а справу направити для нового розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме ухвалили рішення, що стосується його прав та обов'язків, без залучення до участі у справі. Підприємець зазначав, що на підставі виданого Управлінням з питань підприємництва, інвестицій та споживчого ринку Харківської міської ради ордеру №10/8-46п-5365, термін дії якого було продовжено до 30.04.2009р., здійснював торгівлю продуктами харчування з орендованого павільйону, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м.Харкові (спірній земельній ділянці), але судовими рішеннями його позбавлено передбаченого ордером права на торгівлю.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішень попередніх судових інстанцій з направленням справи для нового розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі " після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Аналогічні положення містить ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі рішення Харківської міської ради №187/03 від 24.09.2003р. "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", 10.08.2004р. між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, загальною площею 0,0044га по АДРЕСА_1 у м. Харкові на якій знаходився об'єкт нерухомого майна –тимчасовий торговельний павільйон, а також інші об'єкти інфраструктури. Пунктом 8 договору сторони обумовили, що договір укладено до 01.09.2008р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Проте, при ухваленні рішень про задоволення позовних вимог, судами не було установлено, а позивачем не надано відповідних доказів, що останній висловлював заперечення проти користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, тому необґрунтовано дійшли висновку щодо самовільного заняття відповідачем земельної ділянки. Крім того, виходячи з вимог закону та п.8 договору оренди, судами не враховано, залишено без будь-якої правої оцінки лист №28 орендаря від 18.08.2008р. з проханням продовжити дію договору оренди, який цього ж дня було отримано Харківською міською радою, але залишено без відповіді.

Зважаючи на викладене та повноваження касаційної інстанції, відповідно до яких остання не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних рішень, а справа підлягає направленню для нового розгляду.

Під час нового розгляду справи судам слід також з'ясувати чи стосується рішення суду у цій справі прав та обов'язків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський" задоволити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. та рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2009р. у справі №61/29-09 - скасувати, а справу направити для нового розгляду.