Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданні взяли участь представники :

Ухвалою від 23.09.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В. касаційна скарга ВАТ "Медпромпроект" № 106 від 30.07.09 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 08.10.09.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 -4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 08.10.09 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 08.10.09 представники Ради, Підприємства та ОСОБА_2. не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 08.10.09 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників ТОВ "ЕРКЕР-2005, Підприємця та ВАТ "Медпромпроект".

У зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., розпорядженням від 05.10.09 заступника Голови Вищого господарського суду України для перегляду справ, призначених до розгляду в касаційному порядку на 08.10.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., яка переглядає справу по суті.

Про вказані обставини присутніх представників сторін повідомлено на початку судового засідання 08.10.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

За згодою представників, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 -5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.10.09 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 04.07.07 господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги ТОВ "ЕРКЕР-2005" та Підприємця про визнання недійсним договору довгострокової оренди земельної ділянки площею 1,047 га терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Либідь" за адресою: Одеська обл., смт.Затока, Центральний курортний район, від 13.09.05, укладеного між ВАТ "Медпромпроект" та Радою, задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір довгострокової оренди земельної ділянки площею 1,047 га терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Либідь" за адресою: Одеська обл., смт.Затока, Центральний курортний район, від 13.09.05, укладений між ВАТ "Медпромпроект" та Радою.

З ВАТ "Медпромпроект" та Ради на користь Товариства стягнуто по 44,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 18.09.07 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Таценко Н.Б., суддів Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.) апеляційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" задоволено частково. Рішення від 04.07.07 господарського суду Одеської області скасовано, провадження по справі припинено.

Постановою від 10.01.08 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТОВ "ЕРКЕР-2005" задоволено частково. Рішення від 04.07.07 господарського суду Одеської області та постанову від 18.09.07 Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням від 10.04.08 господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ТОВ "Еркер-2005", Підприємця, а також Підприємства задоволено.

Визнано недійсним на майбутнє договір довгострокової оренди земельної ділянки площею 1,047 га терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Либідь", яка знаходиться за адресою: Одеська обл., смт.Затока, м.Білгород-Дністровського, Центральний курортний район, від 13.09.05, укладений між Радою та ВАТ "Медпромпроект".

З ВАТ "Медпромпроект" та Ради на користь ТОВ "Еркер-2005" та Підприємця стягнуто по 21,25 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З ВАТ "Медпромпроект" на користь Підприємства стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З ТОВ "Екркер-2005" та Підприємця на користь Державного бюджету України стягнуто по 42,50 грн. державного мита.

Постановою від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий – Тофан В.М., судді –Журавльова О.О., Михайлова М.В.) рішення від 10.04.08 господарського суду Одеської області залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" –без задоволення.

Постановою від 23.10.08 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" залишено без задоволення, а постанову від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду –без змін.

Ухвалою від 15.01.09 Верховного Суду України ВАТ "Медпромпроект" у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови від 23.10.08 Вищого господарського суду України, відмовлено.

Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, 20.05.09 до апеляційного суду на дійшла заява ВАТ "Медпромпроект" (№ 62 від 08.05.09) про перегляд постанови від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, в якій ставилось питання про зміну вказаної постанови в мотивувальній частині щодо визначення Підприємця співвласником бази відпочинку "Либідь".

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду (про визнання за Підприємцем права власності на будиночки бази відпочинку) фактично не існує, про що заявнику стало відомо згідно відповіді голови цього суду на запит. Крім того, заявник звертав увагу на те, що існує інша справа Білгород-Дністровського міськрайонного суду (інший номер та дата рішення) по якій Підприємця було визнано власником спірних будиночків, проте рішення у даній справі за результатами оскарження було скасовано, а провадження у справі припинено.

Ухвалою від 30.06.09 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Савицького Я.Ф., суддів –Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) постанову від 08.07.08 цього суду залишено без змін, а заяву ВАТ "Медпромпроект" про перегляд такої постанови за нововиявленими обставинами –без задоволення.

При винесенні зазначеної ухвали апеляційний суд вказав, що фактично у постанові апеляційного суду була зроблена описка щодо номеру справи та дати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду, разом з тим, визначені заявником обставини не впливають на суть прийнятої постанови.

Не погодившись з такою ухвалою, ВАТ "Медпромпроект" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу від 30.06.09 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по його заяві (про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами) інше судове рішення, яким виключити з мотивувальної частини постанови від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду два абзаци, в яких зазначається про те, що Підприємець є власником нерухомого майна –10 дерев'яних будиночків бази відпочинку "Либідь".

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 12, 18, 24, 80, 112 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Підприємство та ТОВ "ЕРКЕР-2005" щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

У відповідності до п. 5 постанови Пленумом Верховного Суду України від 27.02.81 № 1 "Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) , нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при вирішенні спору по суті. Також, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Аналогічні рекомендації з питань застосування норм процесуального права дала господарським судам президія Вищого господарського суду України у пункті 1.1 роз’яснення від 21.05.02 № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", відповідно до якого виникнення нових змін обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Отже, суд на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв’язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання щодо істотності значення для справи нововиявлених обставин, суд має керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, тобто оцінювати наведені заявником обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Разом з тим, слід враховувати, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок апеляційного суду про те, що обставини, визначені Міськрадою в якості нововиявлених, не можуть враховуватись в якості таких в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки про них ВАТ "Медпромпроект" могло довідатись, а суд – дослідити під час первинного перегляду справи, проте необхідні докази та доводи своєчасно подані суду не були, всупереч тому, що згідно норм процесуального закону, обов'язок доказування покладено на сторони у справі.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що постановою від 12.02.08 Вищого господарського суду України у справі № 16/82-07-1920 за зустрічним позовом Підприємця за ним визнано право власності на спірні будиночки.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що описки, допущені апеляційним судом під час складання постанови, можуть бути виправленні в порядку, визначеному ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, та такі описки не можуть бути враховані в якості нововиявлених обставин.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами здійснюється на загальних підставах, та не передбачає зміни окремих абзаців мотивувальної частини рішення, що переглядається в такому порядку.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені ВАТ "Медпромпроект" в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом оскаржену ухвалу винесено з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 111 -5, 111 -7, 111 -9, 111 -11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Медпромпроект" № 106 від 30.07.09 залишити без задоволення.

Ухвалу від 30.06.09 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 30-6/167-07-3779 господарського суду Одеської області залишити без змін.