15/159-10 Про стягнення авторської винагороди - 01.03.2011 Прийняття

за позовом державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав")

до ТОВ "Сіті-Продукт"

про стягнення 27109,34 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Милосердова Д.М.,

відповідача –не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

У серпні 2010 року ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулося з позовом до ТОВ "Сіті-Продукт" про стягнення 18000,00 грн. авторської винагороди, 6000,00 грн. штрафу, 1679,00 грн. інфляційних, 619,08 грн. річних та 811,26 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.10.2010 (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 (колегія суддів у складі: суддя Мишкіна М.А. –головуючий, судді Сидоренко М.В., Бойко Л.І.) вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 07.12.2010, а рішення господарського суду першої інстанції від 05.10.2010 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст. 1109 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач по справі є організацією колективного управління, яка діє на підставі Статуту, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 03.02.2003 і зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 10.02.2003 за № 12080 та свідоцтва "Про облік організацій колективного управління" № 3/2003 від 22.08.2003, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

01.04.2008 сторонами у справі був укладений ліцензійний договір № ТЦ-04/08, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу право (невиключну ліцензію) на публічне виконання оприлюднених творів, які відносяться до репертуару позивача, на території м. Херсон, проспект Ушакова, 49,600 м2 торгівельної площі. В свою чергу, відповідач зобов’язався виплачувати позивачу авторську винагороду (роялті) за надання невиключного права у розмірі 2000,00 грн. (без ПДВ) за один календарний квартал, не пізніше ніж за п’ять днів до початку кожного кварталу, а також не пізніше 20-го числа кожного місяця надавати позивачу звіт про публічно виконані твори виконавцями або колективами виконавців безпосередньо (у живому виконанні), їх авторів.

Відповідно до розділу 1 ліцензійного договору репертуар ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" - твори, повноваження на колективне управління якими на території України передано позивачу аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб’єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також інші твори, повноваження по управлінню якими позивач здійснює на підставі Закону.

Згідно з п. 2.11 ліцензійного договору перелік творів вітчизняних авторів, інших суб’єктів авторського права, майнові права на твори яких безпосередньо на підставі письмових договорів передано в колективне управління позивачу, а також перелік аналогічних іноземних авторсько-правових організацій, з якими ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" укладено договори про взаємне представництво інтересів, розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті позивача за адресою: http://www.uacrr.kiev.ua .

За п. 3.8 цього договору користувач гарантує самостійний доступ до репертуару ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в мережі Інтернет за адресою: http://www.uacrr.kiev.ua .

Відповідно до п. 7.8 договору сторони домовились про те, що репертуар позивача має електронну форму, і користувач визнає таку форму репертуару ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" прирівняною до письмової форми.

На виконання умов ліцензійного договору відповідач сплатив авторську винагороду лише за ІІ квартал 2008 року в сумі 2000,00 грн.

Однак, авторська винагорода з ІІІ кварталу 2008 року по ІІІ квартал 2010 року у загальній сумі 18000,00 грн. відповідачем не була виплачена, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з цим позовом та просив стягнути вказану суму боргу авторської винагороди, інфляційні збитки, річні та пеню на підставі п. 2.10 ліцензійного договору за затримку платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф за невиконання п. 2.6 договору (неподання звітів) у сумі 500,00 грн. за кожне порушення.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 180, 526, 610, 611, 625, 1109 ЦК України, перевіривши правильність нарахування позивачем сум до стягнення, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позову. При цьому суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що ліцензійний договір № ТЦ-04/08 від 01.04.2008 містить усі обов’язкові істотні умови, які передбачені ст. 1109 ЦК України, зокрема, вид ліцензії, сферу використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, перелік творів, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності.

У цьому зв’язку суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на неукладеність вказаного договору з огляду на їх безпідставність.

Твердження відповідача щодо неналежної роботи веб-сайту позивача також були перевірені апеляційним судом, який обґрунтовано не взяв їх до уваги з огляду на те, що відповідач не був позбавлений можливості вимагати від позивача належного виконання ліцензійного договору, або вимагати розірвання цього договору з підстав, встановлених законом, зокрема, шляхом надіслання повідомлення в порядку, визначеному п. 5.4 ліцензійного договору.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 зі справи № 15/159-10 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сіті-Продукт" - без задоволення.