ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
07 жовтня 2009 р.
|
№ 30/93
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого
|
Остапенка М.І.
|
|
суддів :
|
Гончарука П.А., Стратієнко
Л.В.
|
|
|
|
|
розглянувши касаційне
подання
та касаційні скарги
|
заступника прокурора м.
Києва
1) ТОВ "Український промисловий банк";
2) Національного банку України в
особі Головного управління Національного банку України по Києву та
Київській області
|
|
на постанову
|
Київського апеляційного
господарського суду від 22.07.2009 р.
|
|
|
|
|
у справі за позовом
|
ТОВ "Суми-Петрол"
|
|
до
|
ТОВ "Український промисловий
банк"
|
|
треті особи
|
1) ТОВ "Альфа-Черкаси";
2) Національний банк України в особі
Головного управління Національного банку України по Києву та
Київській області
3) Приватний нотаріус Київського
міського нотаріального округу Літвінчук І.А.;
4) ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України
|
|
про
|
визнання недійсним договору та
усунення перешкод у здійсненні права власності
|
|
|
|
|
за участю
|
прокурора Руснак Ю.І.
|
ВСТАНОВИВ:
у лютому 2009 року ТОВ "Суми-Петрол" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання іпотечного договору № 118/Zin-08-3 від 25.06.2008р. та договору від 22.12.2008р. про внесення змін та доповнень до вказаного іпотечного договору недійсними з мотивів невідповідності їх вимогам Закону України "Про іпотеку" (898-15)
, ч. 1 ст. 203 ЦК України та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2009р. позов задоволено. Визнано недійсними з моменту укладення Іпотечний договір № 118/Zin-08-3 від 25.06.2008р. та договір від 22.12.2008р. про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору № 118/Zin-08-3 від 25.06.2008р., укладених між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Суми-Петрол" та постановлено усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "Суми-Петрол" права власності шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, держателем якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України наступних записів:
- реєстраційний номер 7453390 від 25.06.08. 15:27, тип обтяження: заборона відчуження нерухомого майна, реєстратор: приватний нотаріус Літвінчук I.A., підстава обтяження: іпотечний договір № 118/Zin-08-3 від 25.06.08., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчук I.A., об'єкт обтяження: нежитлові будівлі та споруди (АЗС), Полтавська обл., Пирятинський район, м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 167а, номер за РПВН: 23210764, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол";
- реєстраційний номер 7453230 від 25.06.08. 15:23, тип обтяження: заборона відчуження нерухомого майна, реєстратор: приватний нотаріус Літвінчук I.A., підстава обтяження: іпотечний договір № 118/Zin-08-3 від 25.06.08., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчук I.A.; об'єкт обтяження: пункт технічного обслуговування автомобілів, Сумська обл., м. Шостка, вул. Паризької Комуни, 1-а; номер за РПВН: 1083535; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол".
Зобов’язано виключити ці записи з державного реєстру.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009р. апеляційне подання заступника прокурора м. Києва та апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Прийняті у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2009р. порушено касаційне провадження у справі за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва та касаційними скаргами ТОВ "Український промисловий банк" і Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області у яких вони, посилаючись на неправильну правову оцінку судами попередніх інстанцій обставин справи, помилковість висновків про наявність правових підстав для визнання спірних договорів недійсними, просять рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009р. скасувати, постановивши нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені у касаційному поданні та касаційних скаргах доводи, судова колегія вважає, що касаційне подання та касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому частинами 4 та 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").
Істотні умови, які обов’язково повинен містити іпотечний договір, встановлені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", зокрема - зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.
Як встановлено судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, генеральний договір № 118-08 від 27.05.2008р. про здійснення ТОВ "Укрпромбанк" кредитування ТОВ "Альфа-Черкаси" визначає лише "загальні принципи та порядок кредитування" позичальника яке повинно здійснюватись відповідно до окремих кредитних угод, які можуть укладатись в майбутньому у період з 27.05.2008р. по 17.05.2013р. (п. 2.1, п. 2.7, п. 3.1 договору).
Безпосередньо за цією угодою кредитування не передбачалось і не відбувалось.
Кредит позичальнику було надано за окремою кредитною угодою № 118-04/К-08 від 31.07.2008р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі до 46 000 000 грн. на період до 13.07.2008р.
Укладаючи цей кредитний договір банк та позичальник хоча і зазначили, що враховують при цьому умови генерального договору № 118-08 від 27.05.2008р., але визначаючи умови кредитування та забезпечення виконання зобов’язань позичальником, не посилались на окремі умови генеральної угоди та не пов’язували кредитування і його забезпечення з іпотечним договором № 118/Zin-08-3 від 25.06.2008р., який було укладено між позивачем і банком на забезпечення виконання умов генерального договору № 118-08 від 27.05.2008р.
Окремого іпотечного договору до кредитного договору № 118-04/К-08 від 31.07.2008р. з позивачем у даній справі не укладалось, а тому, з огляду на ці обставини, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли до правильного висновку, що забезпечення лише загальних принципів і порядку кредитування позичальника відповідно до генерального договору № 118-08 від 27.05.2008р. на умовах іпотечного договору № 118/Zin-08-3 від 25.06.2008р. зі змінами від 22.12.208р. суперечить вимогам Закону України "Про іпотеку" (898-15)
щодо дійсності забезпеченого іпотечного зобов’язання, його розміру, строку і порядку виконання, обґрунтовано постановив про задоволення позову і підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року, за наведених у касаційному поданні та касаційних скаргах мотивів, судова колегія не вбачає.
Що ж до посилань у касаційних скаргах на помилковість визначення судом особи, яка повинна здійснити вилучення записів з Реєстру, то ця обставина не є підставою для зміни чи скасування судових рішень, оскільки вилучення записів є наслідком визнання угоди недійсною і вчиняється при виконанні судового рішення, на умовах визначених судом і державним виконавцем.
При такому положенні, коли місцевим та апеляційним судом належним чином з’ясовані дійсні обставини справи, їм дана відповідна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі рішення та постанови, судова колегія не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги та касаційне подання залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року –без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
Л.В.Стратієнко