Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

третя особа: відділ Кримської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" прокуратура м. Севастополя –до відома

У справі взяли участь представники сторін:

Рішенням господарського суду АР Крим від 04 жовтня 2010 року (суддя Дворний І.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.10 (колегія суддів у складі: Маслової З.Д., Градової О.Г., Ткаченка М.І.), позовні вимоги задоволено: визнано незаконним рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р.№ 14 "Про надання ГБК "Форт" в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів", визнано недійсним договір оренди від 17.12.2003 р., зобов’язано гаражно-будівельного кооперативу "Форт" повернути земельну ділянку площею 0,1370 га Новосвітській селищній раді.

Прийняті судові акти мотивовано невідповідністю вимогам земельного законодавства рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р.№ 14 "Про надання ГБК "Форт" в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів" у зв’язку з наявністю на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна, які належать ЗАТ "ТОК"Новий Світ" (т.2 а.с. 75-85).

Не погоджуючись з рішенням та постановою попередніх судових інстанцій гаражно-будівельний кооператив "Форт" (відповідач-2) звернувся з касаційною скаргою, додатковою касаційною скаргою та поясненнями до неї, в яких просить прийняті судові акти скасувати в частині визнання недійсним рішення Новосвітської сільської ради від 22.07.03 №14, а в решті позовних вимог - відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 12, 80 ГПК України щодо підвідомчості спору; ст.ст. 267, 268 ГК України щодо наслідків пропуску строку позовної давності ; неправильно застосована ст. 120 ЗК України в редакції 2003р.; вимоги ст.ст. 34, 43 ГПК України відносно допустимості доказів та їх оцінки; вимоги ст. 4 ГПК України відносно пріоритету правил міжнародного договору.

Суди встановили, що на земельній ділянці, переданій в оренду ГБК "Форт" знаходиться майно, що належить іншій особі і чиє право власності порушує оскаржуване прокурором рішення сільської ради. Суди дійшли висновку, що земля передана в оренду з порушенням ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 321 Цивільного кодексу України та порушує права відділу Держкомзему в інтересах якого прокурором подано позов.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет надання їм судами правильної юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що судами неправильно застосовані ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 321 Цивільного кодексу України. У даній справі оскаржується право селищної ради надавати спірну земельну ділянку в оренду. А вказані статті регулюють перехід права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на будинок і порядок набуття права власності. Судами не встановлено, що право власності на споруди належить відділу Держкомзему.

Відповідно до п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної вланості повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Судами зазначено, що відповідно до п. 3 Положення про відділ Держкомзему основним завданням відділу є здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи.

Судами попередніх інстанцій з посиланням на норми матеріального права не встановлено, що Держкомзем має право оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування і втручатися в господарську діяльність обумовлену договором оренди землі, стороною якого він не виступає.

Обов'язковою умовою визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним є порушення ним прав Держкомзему.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосований п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) . Новосвітська селищна рада розпорядилася земельною ділянкою в смт. Новий Світ, вул. Голіцина, 9 загальною площею 1,1370 га (Т.3, арк. 48). А компактна установка КУ-200 знаходиться в районі вул. Голіцина, 5. Інші споруди –за адресою вул. Галіцина, 56 (Том 3, арк. 47).

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що власник споруд, що знаходяться на земельній ділянці відведеній ГБК "Форт" не визначений.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що майно належить ЗАТ "ТОК "Новий Світ". За таких обставин висновок, що на спірній ділянці знаходиться комунальне майно не відповідає матеріалам справи.

Судами порушені вимоги ст. 34 ГПК України.

Без дослідження певних документів суди дійшли висновку, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке було передане актом передачі від 26.02.2002 року до статутного фонду ЗАТ "ТОК "Новий світ" (том 3, арк. 53-54), а останнім до комунального майна. Слід зауважити, що апеляційний суд вказав, що інша споруда (інвентарна справа 7/79) знаходяться по вул. Голіцина, 56 (том 3, арк. 47).

Висновки судів, що порушується право власності іншої особи (?), якій належить нерухомість на земельній ділянці, відведеній селищною радою ГБК "Форт" не спираються на конкретні докази у справі: чия нерухомість, де вона знаходиться, кому належить і на підставі яких документів.

При розгляді земельного спору суди безпідставно не застосували ст. 12 Земельного кодексу України.

Особа, чиє право власності порушує селищна рада не позбавлена права самостійно звернутися до суду за захистом свої прав. Крім цього, судами не встановлено, що земля під спорудами, власника яких не визначено, оформлена за ним у встановленому законом порядку.

За таких обставин висновок, що на спірній ділянці знаходиться комунальне майно не відповідає матеріалам справи.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про порушення судами вимог ст. 34, 43 ГПК України щодо неповного та необ'єктивного дослідження в судових засіданнях всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору; незастосування норм діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа підвідомча господарському суду, оскільки мова йде про право ГБК "Форт" на земельну ділянку на підставі господарського договору оренди землі, укладеного відповідно оскаржуваному рішенню селищної ради.

Порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення. Ретельно з"ясувати всі обставини справи і до земельного спору застосувати норми матеріального права, що регулюють земельні правовідносини. Залучити у справу ЗАТ ТОК "Новий Світ", або іншу юридичну особу, кому належить спірне майно на земельній ділянці по вул. Голіцина, 9 для з'ясування питання яке майно, кому, ким і за якою адресою передавалося, на підставі яких документів підтверджується право власності і право на земельну ділянку під ним.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу "Форт" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року у справі №2-7/2521-2010 скасувати.

Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.