Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Тараба Н.В. (дов. б/н від 05.08.2010); - відповідача Тищенко О.В. (дов. №1004 від 23.09.2010); - прокуратури Рудак О.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України);

Товариство з обмеженою відповідальністю "П.М.А." (надалі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (надалі відповідач/скаржник) заборгованості зі сплати орендної плати за договором суборенди від 25.05.2007, відшкодування вартості електричної енергії, експлуатаційних витрат. Заявою від 08.09.2010 позивач збільшив розмір позовних вимог.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2010 (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 (судді: Кондес Л.О., Авдеєв П.В., Нєсвєтова Н.М.), повністю задоволені позовні вимоги позивача; стягнуто з відповідача 7 769 993,47 грн.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 509, 525, 526, 530, 629, 762 Цивільного кодексу України, статей 193, 283, 286 Господарського кодексу України та пункти 12.1., 14.2, 16.6 договору суборенди, а також з врахуванням рішення господарського суду міста Києва у справі №51/257 (між тими ж сторонами), яким достроково розірвано договір суборенди з 10.12.2009, та встановлений період користування спірним майном, що співпадає з періодом, за який позивачем стягується у даній справі заборгованість (з червня 2009 року по 9 грудня 2009 року).

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу №57/55 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспорюваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

При прийнятті рішення і постанови у справі місцевий та апеляційний господарські суди, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів названих статей Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) та відповідно до умов договору суборенди, беручи до уваги визначені сторонами строки здійснення суборендарем оплати за користування приміщенням та експлуатаційних витрат, приймаючи до уваги факти, встановлені у рішенні господарського суду міста Києва у справі №№51/257 (між тими ж сторонами), зокрема, щодо користування банком орендованим приміщенням до його дострокового розірвання, перевіривши розрахунки позивача, заявленої ним до стягнення з відповідача заборгованості, з огляду на встановлені ними відсутність з боку відповідача доказів на спростування відсутності у нього заборгованості перед позивачем, дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що полягає у ненаправленні ним відповідачу ухвали від 17.09.2010 про відкладення розгляду справи, спростовуються матеріалами справи, оскільки на зворотному боці ухвали місцевого господарського суду від 17.09.2010 міститься відмітка про направлення копій ухвали сторонам у справі, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) .

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без змін.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 та рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2010 у справі №57/55 залишити без змін.