Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Від скаржника: Кіналевський М. Є.

До господарського суду Житомирської області з позовною заявою про витребування майна звернулось ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.05.2009 року у справі №2/161-НМ (суддя Тимошенко О. М.) відмовлено ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер - Тех"; ПП ОСОБА_1 про витребування майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ліквідатор ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 27.05.2009 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2009 року у справі №"/161-НМ прийнято касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" на рішення господарського суду Житомирської області від 27.05.2009 року у справі №2/161-НМ до провадження та призначено скаргу до розгляду.

До початку судового засідання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер - Тех" надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Авер - Тех" просить суд залишити рішення господарського суду Житомирської області від 27.05.2009 року без змін, а касаційну скаргу на вказане рішення –без задоволення, з мотивів зазначених у відзиві.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (475/97-ВР) ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свободи надані ним судових доказів і у доведені перед судом їх переконливості. На забезпечення цієї засади судочинства ч. 3 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі необхідні умови встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При розгляді даної справи в господарському суду ці вимоги процесуального законодавства судом дотримані не були.

В ухвалі господарського суду Житомирської області від 16.04.2009 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2009 року на 10-00 та зобов'язано позивача обґрунтувати правові підстави позову з урахуванням скасованого рішення господарського суду Житомирської області у справі №2/29-НМ.

Як вбачається з матеріалів справи до початку судового засідання, яке відбулось 27.05.2009 року о 10-00, в суді було зареєстровано клопотання подане представником позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою останього.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засідання. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення у засідання представників сторін, інших учасників судового провадження.

Як роз'яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" (v0009700-90) у разі неявки однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними, справа може бути розглянута за відсутності особи, яка не з'явилася, якщо є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає потреби заслухати пояснення особи, яка не з'явилася.

Суд першої інстанції зазначених роз'яснень не врахував, клопотання ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" про відкладення розгляду справи та наведені в ньому мотиви не розглянув, а справу вирішив по суті за відсутності витребуваних судом документів відповідно вищезазначеної ухвали від 16.04.2009 року та без участі представника позивача в судовому засіданні. Відповідно при судовому розгляді справи предмет доказування становили лише ті факти, на яких ґрунтувалися позовні вимоги.

До касаційної скарги ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" додано копію листка непрацездатності від 27.05.2009 року представника позивача.

Отже, рішення суду постановлено без дотримання вимог ст. 129 Конституції України і не може бути залишеним у силі внаслідок несправедливої процедури його прийняття.

Враховуючи викладене, судове рішення у справі не можна визнати законним й обґрунтованим.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення господарського суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11110 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Ліквідатора ВАТ "Спеціалізоване механізована колона №513" на рішення господарського суду Житомирської області від 27.05.2009 року у справі № 2/161-НМ задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 27.05.2009 року у справі № 2/161-НМ скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.