Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з’явилися;

відповідача: Мазурок А.А., Докієн В.В.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.10.2010р. в позові Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке РУ м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький про скасування рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення ПКЕЕ (z0417-96) від 04.03.2010р. відмовлено. Провадження у справі в частині скасування акта про порушення Правил користування електроенергією (z0417-96) підприємствами і організаціями державного, суспільного і кооперативного сектора та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності №Ю007638 від 11.12.2009р. припинено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р., рішення господарського суду Хмельницької області від 09.12.2010р. у справі №15/1236-10 залишено без змін.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке регіональне управління подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.10.2010р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами встановлено, 11.12.2009р. представниками ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" складено акт про порушення Правил користування електроенергією (z0417-96) підприємствами і організаціями державного, суспільного і кооперативного сектора та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності №Ю007638, яким зафіксовано, що споживачем - філією ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке РУ, АДРЕСА_1 здійснено самовільне приєднання струмоприймачів банку. Також у акті зазначено, що відсутні розрахунки за спожиту електроенергію по ел. лічильнику №3569497.

Листом від 17.12.2009р. №02-201 Хмельницький міський РЕМ ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" повідомив начальника Хмельницького РУ ВАТ КБ "Надра", про розгляд акта про порушення Правил користування електричною енергією №Ю007638 від 11.12.2009р.

04.03.2010 року комісією у складі голови комісії Босого А.М., заст. голови комісії Ціпцюри А.І., Мухи О.О., секретаря комісії Лисенко Т.В., членів комісії Ремішевської Н.С., Русіновської Г.Г., Докієн В.В., Мазурок А.А., Гальченко В.А. за результатами розгляду протоколу-акту про порушення ПКЕЕ (z0417-96) (п.10.2, п.10.3) від 11.12.2009р. №Ю007638 вирішено питання про нарахування по показах лічильника з дня складання попереднього акта.

09.06.2010р. Хмельницький міський РЕМ ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" направив на ім'я в.о. директора філії ВАТ "КБ "Надра" Хмельницьке РУ лист вих.№02-1196 з проханням провести розрарухкни за спожиту електроенергію. До листа додано розрахунок по акту №Ю007638 від 11.12.2009р., рахунок фактуру №2797 на суму 18362,46грн. (в т.ч. ПДВ 3060 грн. 41 коп.) та копію протоколу засідання комісії ХМРЕМ від 04.03.2010р.

В матеріалах справи також наявний договір від 29.12.2008р., укладений між ОСОБА_13 (Орендодавець) та ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке РУ (Орендар), оренди нежитлового приміщення - офісу з влаштованим окремим виходом, за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 4.6 даного договору передбачено, що оплата комунальних послуг не входить до розрахунку орендної плати та оплачується Орендарем на підставі самостійно укладених договорів. У разі установки лічильників, оплата здійснюється на підставі показників.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема визначено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України до способів захисту прав та законних інтересів відносить визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п.6.41. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) , у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил (z0417-96) або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акта про порушення Правил користування електроенергією (z0417-96) підприємствами і організаціями державного, суспільного і кооперативного сектора та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності №Ю007638 від 11.12.2009р., останнім зафіксовано самовільне приєднання позивачем струмоприймачів банку.

Пунктом 6.42 Правил (z0417-96) встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду протоколів –актів про порушення ПКЕЕ (z0417-96) від 04.03.2010р., оскільки прийнято з дотриманням вимог, встановлених пунктом 6.42 Правил Користування електричною енергією (z0417-96) та не суперечить чинному законодавству та позивачем не доведено факт відсутності порушення.

Стосовно позовних вимог про скасування акта про порушення Правил користування електроенергією (z0417-96) підприємствами і організаціями державного, суспільного і кооперативного сектора та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності №Ю007638 від 11.12.2009р. судами враховано те, що оспорюваний позивачем акт про порушення є документом, що підтверджує певні встановлені факти, події, фіксує порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією (z0417-96) , вказаний акт не породжує, не змінює або припиняє певні права та обов'язки, тобто він не є актом або правочином, які можуть бути оскаржені в порядку господарського судочинства. Тому позовні вимоги про скасування акту про порушення Правил користування електроенергією (z0417-96) підприємствами і організаціями державного, суспільного і кооперативного сектора та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності №Ю007638 від 11.12.2009р. непідвідомчі господарським судам України, з врахуванням чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції –заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч.2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно ч.2 ст. 237 Господарського Кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення господарськими судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Хмельницьке регіональне управління залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.10.2010р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р. у справі №15/1236-10 залишити без змін.