Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАСК" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАСИР", за участю в якості третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-КЛАСС" та ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі/корпоративних прав від 26.03.08, посилаючись на положення ст.ст. 10, 53, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 16, 116, 147, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 20, 167 ГК України.

Рішенням від 21.10.10 господарського суду Запорізької області (суддя Соловйов В.М.), яке залишено без змін постановою від 13.12.10 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Кулебякіна О.С. –головуючого, Діброви Г.І., Новікової Р.Г.), у задоволені позову відмовлено, оскільки позивач застосував неналежний спосіб захисту своїх прав з огляду на обставини схвалення загальними зборами ТОВ "Агро-КЛАСС" 21.03.08 відступлення ОСОБА_2 своєї частки в статутному фонді товариства.

Ухвалою від 02.02.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та задоволення позову новим рішенням.

Касатор доводить, що обрав належний спосіб захисту своїх інтересів, оскільки мав переважне право як учасник ТОВ "Агро-КЛАСС" на придбання частки в статутному фонді в ОСОБА_2, яка повинна була повідомити про намір відчуження частки інших учасників товариства та товариство. Одночасно касатор посилається на обставини унеможливлення апеляційною інстанцією участі його представника в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі/корпоративних прав від 26.03.08 мотивовані посиланням на обставини неповідомлення позивача належним чином про збори засновників товариства ТОВ "Агро-КЛАСС", у зв'язку з чим він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими п. "а" ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України.

Також позивач доводив, що ОСОБА_1, який продав ТОВ "КІРАСИР" 25% свої частки у статутному капіталі ТОВ "Агро-КЛАСС", порушив переважне право позивача на придбання цієї частки, а відтак вказаний договір купівлі-продажу суперечить ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та абз. 2 ч. 2 ст. 147 ЦК України.

Згідно з п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративний спорів" №13 від 24.10.08 (v0013700-08) продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК. При цьому господарські суди повинні враховувати, що як купівлю-продаж частки (її частини) у статутному капіталі товариства відповідно до глави 54 ЦК (435-15) необхідно розуміти також і передання її у власність за договором міни. Особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ, здійснює права і виконує обов’язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України в разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

З огляду на недоведення позивачем обставин порушення вимог законодавства відповідними загальними зборами товариства судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові, оскільки їх висновки відповідають обставинам у справі та вимогам законодавства.

Доводи касатора про унеможливлення апеляційною інстанцією участі його представника в судовому засіданні не можуть бути прийняті до уваги через відсутність у касаційної інстанції повноважень надавати правову оцінку організації роботи іншої судової інстанції, а ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.10 та висновки попередніх судових інстанцій виключають наявність підстав для застосування ч. 2 ст. 11110 ГПК України (1798-12) .

Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції в справі.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.10 у справі №3/44/10 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.