Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяв участь представник позивача: Кобець С.Ф. –за дов. від 29.12.07.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Закритим акціонерним товариством "Лукор" у січні 2009 року заявлений позов до Калуської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.07.08, площею 5,1038 га, укладеного між сторонами. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що на орендованій ним земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, які на підставі договору купівлі –продажу від 24.12.04 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.08 у справі №19/310, належать на праві власності ЗАТ "Меркурій Холдинг –групп". З огляду на це, позивач 02.10.08 звернувся до Калуської міської ради із заявою про добровільну відмову від користування вказаною земельною ділянкою, проте, останній про результати розгляду цієї заяви не повідомив. При цьому, позивач посилався на приписи пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Івано –Франківської області від 04.03.09, ухваленою суддею Малєєвою О.В., позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України через неподання позивачем необхідних для вирішення спору документів, витребуваних ухвалами суду від 26.01.09 та від 17.02.09, і нез'явлення його представника у судове засідання.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Кравчук Н.М. –головуючого, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л., постановою від 09.07.09, перевірену ухвалу про залишення позову без розгляду скасував, а справу передав для розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду вмотивована тим, що місцевий суд зобов'язаний був надати оцінку усім доказам у справі, а при їх недостатності, розглянути спір за наявними в матеріалах справи документами. При цьому, суд виходив із предмету позову та приписів статей 141, 142 Земельного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Калуська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а ухвалу місцевого суду просить залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на приписи статей 120, 125 Земельного кодексу України та вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність залишення позову без розгляду, адже, позивач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надавав. Водночас, заявник вказує на те, що доданий до позовної заяви договір купівлі –продажу є недійсним, оскільки не посвідчений нотаріально та не зареєстрований. На думку скаржника суд апеляційної інстанції невірно застосував і приписи статті 141 Земельного кодексу України, адже ця норма визначає підстави припинення користування земельною ділянкою, а не право такого припинення.

Від Закритого акціонерного товариства "Лукор", Закритого акціонерного товариства "Меркурій Холдінг-групп" відзивів на касаційну скаргу не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Калуської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.07.08. Підставою позову товариство визначило добровільну відмову від користування цією земельною ділянкою. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу про залишення цього позову без розгляду, дійшов вірного висновку про неправомірність застосування судом першої інстанції приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору; або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду, і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. У цьому приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду: 1) неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору; 2) представник позивача не з'явився на виклик господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору, і спір без них вирішити неможливо. Залишаючи без розгляду позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Лукор", суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем документів, підтверджуючих факт знаходження на орендованій земельній ділянці майна, проданого ЗАТ "Меркурій Холдинг –групп" на підставі договору купівлі –продажу від 24.12.04 та нез'явлення його представника у судове засідання. Проте, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд мав з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. При цьому, наслідки такого дослідження обов’язково повинні бути відображені у мотивувальній частині ухвали. Втім, зі змісту ухвали суду першої інстанції не вбачається обґрунтування причин неподання витребуваних документів, не встановлено їх поважність чи неповажність. Водночас, ухвала не містить і обґрунтування того, що відсутність представників позивача та неподання витребуваних документів дійсно перешкоджає вирішенню спору по суті. За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Статтею 34 названого Кодексу унормовано, що належними є ті докази, які мають значення для справи. Окрім того, статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила вирішення спору при неподанні витребуваних судом матеріалів. Так, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Таким чином, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, всупереч приписам статті 19 Конституції України, обмежив заявника у здійсненні прав, передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України, і фактично ухилилися від здійснення, визначених законом повноважень. Не можуть бути підставою для скасування переглянутої постанови і доводи, викладені в касаційній скарзі, оскільки їх зміст стосується розгляду спору по суті.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування переглянутої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.09 у справі № 22/7 залишити без змін.

Касаційну скаргу Калуської міської ради залишити без задоволення.