ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №820/10865/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3302/18

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернулося до суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) від 25.07.2013 №0000654001, яким визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 736126,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 368063,00 грн.; №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 45992812,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22910755,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума амортизації безоплатно переданого рухомого складу залізничного транспорту (піввагонів), не підлягає врахуванню в складі доходів, оскільки до складу інфраструктури залізничного транспорту спеціальним нормативно-правовим актом не віднесено рухомий склад. Витрати на ремонт піввагонів правомірно віднесено до складу витрат, оскільки його проведення підтверджено наявними первинними документами.

Висновок про реальність господарських операцій з ТОВ "Дон" мотивовано наявністю усіх належних первинних документів, а також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі 820/3667/13-а, яка набрала законної сили та якою встановлена реальність угод з придбання б/в вагонних запчастин у ТОВ "Дон". Також позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами (ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ "Спецмайстерн", ТОВ "Укрформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон"), у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Насамкінець суди дійшли висновку про те, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів пп. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології" не є звичайною. А також вказали на необгрунтованість посилання відповідача на повідомлення Держфінінспекції в Харківській області за результатами проведеного державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" щодо порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель" як підставу для визначення рівня звичайних цін.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна планова перевірка Державного підприємства "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 16/40.1/01096362 від 09.07.2013.

Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено, крім іншого, порушення п. 137.17 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 143.1 ст. 143, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45997533 грн.; п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 736126 грн.

На підставі акта перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів були винесені, крім інших, податкові повідомлення-рішення № 0000654001 від 25.07.2013, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1104189,00 грн., з яких 736126,00 грн. за основним платежем, 368063,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000664001 від 25.07.2013, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 68910648,50 грн., з яких 45997533,00грн. за основним платежем, 22913115,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами також було встановлено, що позивачем безоплатно отримано на баланс піввагони для забезпечення виробничої потреби у зв`язку з єдиним технологічним процесом на підставі наказів Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" №565-Ц від 14.10.2011 "Про передачу рухомого складу" - прийнято на баланс 26619 одиниць піввагонів від ДП "Придніпровська залізниця", акт приймання-передачі вагонів від 01.01.2012 у кількості 24414 одиниць, акт приймання-передачі вагонів від 29.02.2012 у кількості 2205 одиниць; - №063-Ц від 27.02.2012 "Про передачу рухомого складу" - прийнято на баланс 3 одиниці універсальних піввагонів від СТГО "Південна залізниця".

В податковому обліку сума нарахованої позивачем амортизації піввагонів, безоплатно отриманих від ДП "Придніпровська залізниця" та СТГО "Південна залізниця" включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємства. Всього, починаючи з 12 серпня 2012 року позивачем було нараховано амортизацію безоплатно отриманих піввагонів у сумі 107809097,10 грн.

Факт отримання позивачем за вказаними вище наказами та актами приймання-передачі рухомого складу залізничного транспорту сторонами не заперечувався. Також представниками сторін підтверджено, що позивач в бухгалтерському обліку відображав нарахування амортизації піввагонів, в тому числі безоплатно отриманих піввагонів від ДП "Придніпровська залізниця" та СТГО "Південна залізниця", відповідно до відомостей нарахування амортизації основних засобів та записів в Головній книзі.

В податковому обліку сума нарахованої ДП "Укрспецвагон" амортизації піввагонів, в тому числі безоплатно отриманих піввагонів від ДП "Придніпровська залізниця" та СТГО "Південна залізниця" не була включена позивачем до складу доходів.

Водночас позивачем було включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, обслуговування власних вантажних вагонів, які було отримано від залізниць на підставі укладених з ними договорів на загальну суму 109011708 грн. Договори були виконані сторонами угод в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та знайшло відображення в акті перевірки № 16/40.1/01096362 від 09.07.2013. Дослідивши первинні документи, складені на виконання цих же договорів, суди дійшли висновку, що види робіт проведені на їх підставі не є оглядом, а відносяться до технічного обслуговування залізничних вагонів, спрямованого на підтримання рухомого залізничного транспорту у технічно справному стані, який би дозволяв експлуатацію вказаних вагонів для здійснення безпосередньої господарської діяльності. Відповідно позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати на загальну суму 109011708 грн.

Судами були досліджені первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат, внаслідок проведення операцій з ТОВ "Дон". А також встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі 820/3667/13-а, яка набрала законної сили, встановлена реальність угод з придбання б/в вагонних запчастин у ТОВ "Дон".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ "Спецмайстерн", ТОВ "Укрформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон", підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України. Постачальники товару на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Також позивачем на виконання Закону України "Про здійснення державних закупівель" було оголошено проведення торгів на закупівлю матеріальних цінностей, у зв`язку з необхідністю придбання шин, піску, щебеню, емалі для металу, гусеничного екскаватора. Вказане підтверджується копіями оголошень про проведення відкритих торгів. Вказані вище оголошення були розміщено відповідачем на Веб-порталі з питань державних закупівель (Офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" (веб-портал з питань державних закупівель) створено Міністерством економіки України), в мережі Інтернет, тобто у вільному для ознайомлення необмеженим колом осіб місці.

Позивачем за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю піску, гравію, щебеню, шин, емалі для металу було визначено переможця ТОВ "Експедиційні технології" як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів. За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю гусеничного екскаватору було визначено переможця ТОВ "Дніпро-інструмент" як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ "Експедиційні технології" Договори поставки № 437П-ЦВСВ(ВМТП-12.638)ю. від 26.06.2012, № 595П-ЦВСВ(ВМТП-12.911)ю. від 21.08.2012, № 234П-ЦВСВ(ВМТП-12.309)ю. від 12.04.2012, відповідно до яких ТОВ "Експедиційні технології" зобов`язувалося поставити позивачу шини, емалі по металу, пісок, щебінь, керамзит, грандвідсів, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Вказаний товар було поставлено ТОВ "Експедиційні технології" та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів. Переміщення вказаних товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних. Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

Також позивачем було укладено з ТОВ "Дніпро-інструмент" Договір поставки №602П-ЦВСВ(ВМТП-12.929)ю. від 21.08.2012, відповідно до якого ТОВ "Дніпро-інструмент" зобов`язувалося поставити позивачу гусеничний екскаватор, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Вказаний екскаватор було поставлено ТОВ "Дніпро-інструмент" на адресу позивача та оприбутковано останнім, що підтверджується копіями видаткових накладних, прибуткової накладної. Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

Вартість придбаних позивачем у ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології" товарів була в повному обсязі оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунку контрагентів, що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Податковий орган при проведенні перевірки до позивача запит щодо обґрунтування рівня договірних цін на товари, які були придбані у ТОВ "Дніпро-інструмент" та ТОВ "Експедиційні технології", не направляв.

Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, касаційний суд вважає їх висновки передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, не включення до складу доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємств доходів в сумі, що дорівнює сумі амортизації безоплатно отриманих піввагонів у момент нарахування такої амортизації за серпень-грудень 2012 року, що призвело до заниження доходів у періоді, що перевірявся, на загальну суму 107809097 грн. стало підставою для висновку про порушення позивачем п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 137.10. ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно пп.136.1.22 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України вартість переданого рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одної залізниці або підприємства залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування за рішенням Укрзалізниці не враховується в доходи для визначення об`єкта оподаткування. Така передача вважається операцією з безоплатної передачі та призводить до зміни балансової вартості відповідної групи основних засобів сторони, що приймає, і сторони, що передає такий рухомий склад.

Між тим, відповідно до пп. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 Податкового кодексу України до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням, а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці.

Відповідно до п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі безоплатно отриманих підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що, по-перше, до придбання прирівнюються операції з отримання переданих, як основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, так і основних засобів рухомого складу. При цьому, у разі їх не врахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

В силу вимог пп. 14.1.84 ст. 14 Податкового кодексу України інші терміни, що не визначені в даній статті, для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 4 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (z0288-00) , основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Вагон, в силу приписів Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 507, є одиницею залізничного рухомого складу. А сукупність усіх незнімних (тобто тих, що не можна зняти вручну) рухомих залізничних одиниць є рухомим складом залізничного транспорту (Наказ Міністерства інфраструктури України від 03.07.2017 N235, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.07.2017 за N904/30772).

Підсумовуючи викладене виплаває висновок, що вагон безоплатно переданий рухомий склад залізничного транспорту, яким є вагон, який в свою чергу є основним засобом, не є об`єктом оподаткування, проте є доходом, який повинен враховуватись у податковому обліку у складі доходів під час його зарахування на баланс платника податку. А, у разі його не врахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

Отже, викладене свідчить про не правильне застосування судами норм матеріального права, що, в свою чергу, призвело до не дослідження фактичних даних та не надання юридичної оцінки правильності визначеного податковим органом розміру зобов`язання, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи даний епізод, обмежились лише дослідженням порядку формування витрат і доходів у податковому обліку.

А також про неповноту встановлення обставин судом, а також на те, що судами не встановлено, чи підтверджуються відповідні обставини та факти належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Крім того, підставою для донарахування позивачу податку на прибуток також стали висновки податкового органу про неправомірність віднесення до складу витрат вартості ремонтів та поліпшень основних фондів більш ніж 10 відсотків балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, тобто з перевищенням ліміту, що суперечить приписам п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України.

Як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи зазначений епізод суди не досліджували оподатковувані операції позивача в контексті порушення встановленого актом перевірки та взагалі залишили поза увагою необхідність встановити чому полягає склад порушення, яке стало підставою для здійсненого податковим органом донарахування грошового зобов`язання.

Отже, вказане також свідчить про неповноту встановлення обставин судами, а також на те, що судами не встановлено, чи підтверджуються відповідні обставини та факти належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Зважаючи на викладене, касаційний суд не може погодитись або спростувати, як висновки та доводи податкового органу, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судового акту по даним епізодам.

Водночас як вбачається з акта перевірки врахування позивачем у податковому обліку господарських операцій позивача з ТОВ "Техностар", ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Хімтрейд", ПП компанія "Голд Мідл", ТОВ "Політрейд С", ТОВ "ТПП Спектр", ТОВ "Спецмайстерн", ТОВ "Укрформзв`язок", ТОВ ПНТП "Регіон" стало підставою для висновку про неправомірність формування позивачем, як складу витрат, так і податкового кредиту.

Проте, суди обмежились лише висновками щодо формування податкового кредиту позивачем за наслідками господарських операцій з наведеними контрагентами.

Викладене вказує на те, що судами не з`ясовано з яких сум по окремим епізодам складається донараховані суми податків та їх походження і відповідно залишено без перевірки законність включення сум по кожному з епізодів до загальної суми грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на відсутність розмежування оспорюваних донарахувань за окремими епізодами (внаслідок чого касаційний суд позбавлений можливості виокремити законні донарахування від протиправних), та у зв`язку з неповнотою установлених судами обставин справи по окремим епізодам ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................